Сучасні підходи до лікування ускладнених псевдокіст підшлункової залози

Abstract

Проаналізовані результати лікування 168 хворих з ускладненими псевдокістами підшлункової залози, що лікувалися в клініці з 2006 по 2014 року. Ускладнення виникли у 45% пацієнтів. Серед ускладнень перева- жала компресія суміжних органів, яка виявлена у 59 (35,1%) хворих, нагноєння псевдокісти діагностовано у 50 (29,8%) хворих, кровотеча в порожнину псевдокісти – у 41 (24,4%), перфорація – у 14 (8,3%), цистоп- левральна нориця – у 4 (2,4%) хворих. Мінімально інвазивні оперативні втручання використані у 105 (62,5%) пацієнтів: рентгенендоваскулярна оклюзія виконана у 25 хворих, в 1 випадку кровотеча зупи- нена за допомогою стент-графта, пункції псевдокіст під контролем ультрасонографії виконані у 22 хворих, зовнішнє дренування під контролем ультрасонографії – у 11, пункції псевдокіст під контролем ендосоно- графії – у 20, внутрішнє дренування псевдокіст під контролем ендосонографії – у 6, зовнішньо-внутрішнє дренування – у 4, лапароскопічне зовнішнє дренування псевдокісти – у 4, лапароскопічне формування ци- стогастро- та єюноанастомозів – у 9, дренування плевральної порожнини під контролем ультрасонографії – у 4 хворих. У 71,3% спостережень мінімально інвазивні втручання дозволили не тільки вилікувати ускладнення, але і ліквідувати саму псевдокісту. У 28,7 % випадків втручання мали етапний характер, доз- воляючи першим етапом лікування ліквідувати ускладнення, що виникли, з наступним виконанням необ- хідного оперативного втручання з приводу псевдокісти підшлункової залози, після стабілізації загального стану пацієнта. В лікуванні ускладнених псевдокіст слід застосовувати диференційовану індивідуалізовану хірургічну тактику з переважним використанням мінімально інвазивних методик оперативних втручань. Ключові слова: псевдокіста підшлункової залози, ендоскопічне втручання, ендосонографія, ендоваску- лярна емболізація, лапароскопічна цистоєюностомія