Антропологічний аналіз поховань в середньовічній церкві Ужгородського замку (виявлених 2018 року)

Abstract

У статті подані результати антропологічного аналізу поховань, що були виявлені під час археологічних досліджень руїн середньовічної церкви на території Ужгородського замку експедицією Ужгородського національного університету у 2018 році. Розкопки проводились на площі апсиди. Тут було виявлено три поруйновані крипти, за межами яких містились поховання. Повністю або частково збережених кістяків зафіксовано 18. Датуються вони XV–XVI ст. У запропонованій роботі проводиться короткий опис та статевовікове визначення, з чого встановлено – 9 чоловічих, 7 жіночих та 2 дитячі захоронення. Стать похованих встановлено за особливостями будови черепа, тазових кісток та посткраніального скелету. Вік встановлювався комплексно за ознаками на скелеті, черепі, черепних швах і зубах. Особливу увагу звернено характеристиці морфології черепів похованого населення, міжгруповому багатовимірному аналізу та етнічній краніоскопії. Автори зауважують, що до аналізу також залучено виявлені черепи понищених крипових поховань XV–XVII ст. Ці методики дають можливість виявити основні напрямки етнічних зв’язків популяції з Ужгорода, яка географічно представляє Центральну Європу, та визначити її місце у системі антропологічних типів населення Східної Європи XV–XVII ст. (окрім Кавказу). Проведений аналіз дав змогу зробити такі загальні висновки: чоловіча вибірка помірно брахікранна. В середньому – широколиця з низьким, сильно профільованим на рівні орбіт і альвеолярного виростку обличчям. Орбіти широкі. Ніс – середній, кут його випинання помірний. Перенісся високе. За даними краніометрії, при зіставленні досліджуваної групи методом багатовимірного канонічного аналізу в двомірному просторі простежено певний зв’язок з вибіркою черепів з Собору в Рівному. За двома антропологічними методиками (краніометрія, краніоскопія) обстежена група є змішаною, простежуються певні західні, північні та південні ознаки з яких дещо переважають останні, оскільки в серії Ужгород зафіксовано малий відсоток підорбітного візерунку типу ІІ.