Фактори ризику розвитку цереброваскулярних хвороб у жителів мегаполісу

Abstract

Мета роботи: дослідити фактори ризику розвитку цереброваскулярних хвороб у жителів м. Києва. Матеріали та методи. З використанням адаптованої універсальної анкети проведено скринінгове дослідження серед населення м. Києва, яким охоплено 427 осіб у віці 45—60 років. При виконанні дослідження було застосовано соціологічний, медико-статистичний методи та структурно-логічного аналізу. Результати. У обстежених жителів м. Києва у віці 45—60 років виявлено високий рівень наявності факторів ризику розвитку цереброваскулярних захворювань у тих, хто на момент дослідження не мав цереброваскулярної патології, та розвитку церебрального інсульту у тих, хто має цереброваскулярні захворювання. До виявлених факторів ризику належать фактори спадкового та медичного характеру, а також фактори способу життя та соціально-економічного характеру. Найбільш значущим фактором ризику розвитку цереброваскулярних захворювань медичного характеру є гіпертонічна хвороба. Іншими факторами ризику медичного характеру слугують: у чоловіків (незалежно від наявності цереброваскулярного захворювання) та у жінок, що мають цереброваскулярні хвороби: ішемічна хвороба серця, обструктивні захворювання органів дихання та цукровий діабет; у жінок, що не мають цереброваскулярних захворювань: ішемічна хвороба серця та обструктивні захворювання органів дихання. Ожиріння будь-якого ступеня не є статистично значущим фактором ризику розвитку цереброваскулярих захворювань. Найбільш значущими факторами ризику спадкового характеру є наявність у родичів гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та цереброваскулярної хвороби; близько шостої частини обстежених у сімейному анамнезі мали випадки церебральних інсультів та інфарктів міокарда. Аналіз структури та рівнів факторів ризику розвитку цереброваскулярних захворювань, пов’язаних зі способом життя у чоловіків та жінок, вказує на те, що рівень тютюнокуріння у жінок у 3,6 разу нижчий, ніж у чоловіків, а рівень зловживання алкоголем нижчий у 1,83 разу. За рештою виявлених факторів ризику (малорухомий спосіб життя, зловживання сіллю, перебування за комп’ютером понад 8 год на добу, безсоння та скандальна сім’я) достовірної статистично значущої різниці не встановлено. Висновки. Високий рівень факторів ризику у населення працездатного віку потребує розробки цільової міжсекто-ральної програми профілактики цереброваскулярних захворювань та їх ускладнень.