Міграційні процеси в Україні як фактор розвитку українсько-словацького прикордоння у 2014-2016 роках

Abstract

Міграція є одним із основних факторів, який визначав соціально-еко- номічний та демографічний розвиток України в історичній ретро- спективі. На сучасному етапі це явище продовжує суттєво впливати на міжнародні відносини з сусідніми державами та Європейським Союзом, який прагне впроваджувати спільну політику у міграційних питаннях. Політична нестабільність, більше того – перерозподіл території між різними державними утвореннями, – пошук можливостей для кращого працевлаштування залишаються основними причинами ви- їзду українців за кордон і водночас еміграції іноземців в Україну, яка належить до переліку держав із найбільшим міграційним потенціа- лом. В Україні переважає маятниковий тип міграції українців («непо- вна міграція», «мобільність»), яка передбачає повернення з-за кордо- ну щонайбільше через півроку, як правило, тоді, коли був отриманий бажаний мігрантом дохід. Країни Центральної Європи стали одним із основних ареалів працевлаштування українців, що пояснюєть- ся комплексом факторів – географічною та культурно-ментальною близькістю, меншими транзакційними витратами для човникових приїздів «з» і «в» Україну. Зокрема Словацька Республіка була і за- лишається привабливою для жителів Закарпатської області України, хоча й не надавала такі можливості для працевлаштування, як до при- кладу, сусідні Чеська Республіка та Польща.