РЕФЕРЕНЦНІ СИСТЕМИ КООРДИНАТ КОЛИШНЬОГО АВСТРІЙСЬКОГО КАДАСТРУ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ

Abstract

Кадастрові карти колишньої Австро-Угорщини є цінним вихідним матеріалом, що використовується у наукових дослідженнях у різних країнах. Мета цієї роботи – висвітлити можливості застосування даних колишніх австрійських кадастрових карт для аналізу землекористувань у карпатському регіоні після відповідного їх перетворення. Методика. Поштовхом до здійснення таких досліджень стало використання ГІС-технологій та інструментарію і, відповідно, методів, що ґрунтуються на аналізі даних кадастрових карт після їх числового перетворення. Для перетворення даних з кадастрових карт необхідна інформація про місцеву референцну систему координат та проєкцію еліпсоїда на площину. У карпатському регіоні, охопленому австрійським кадастром, використовували фрагменти трьох таких референцних систем: львівської системи (початковий пункт – Високий замок у Львові), віденської (початковий пункт – церква Св. Стефана у Відні) та угорської (початковий пункт – Астрономічна обсерваторія в Будапешті). Щоб уникнути помилок перетворення даних, координати точок кадастрової тріангуляції розраховували для різних областей в окремих системах. Результати. Запропоновано методику та розраховано параметри трансформування референцних систем координат. Наукова новизна. Розроблено методику, що забезпечує відповідну точність трансформування координат колишніх австрійських референцних систем в сучасний інформаційний простір. Практична значущість. Результати перетворення та трансформації координат можна застосовувати для аналізу історичних змін у просторовій структурі ландшафтів та навколишнього середовища, у вивченні сільських поселень, розвитку садово-паркового господарства, реконструкціях змін русла річок тощо. Ключові слова. референцні системи координат, австрійські кадастрові карти, перетворення та трансформування координат.