Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/31491
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЛях, Тетяна Олегівна-
dc.date.accessioned2020-11-10T21:07:28Z-
dc.date.available2020-11-10T21:07:28Z-
dc.date.issued2020-04-
dc.identifier.citationЛях Т. Спогад як художня комунікація в українській новелі кінця ХІХ – початку ХХ століть // Художні феномени в історії та сучасності («Пам’ять та ідентичність»): тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції. – Харків: ФОП Бровін О.В., 2020. – С. 66-67.uk
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/31491-
dc.description.abstractХудожня комунікація реалізується через жанр, літературну традицію, стиль, певні символічні коди, за допомогою яких читач розуміє літературний твір. Філософського сенсу набувають твори, що містять категорію пам’яті, тобто так звану мнемонічну комунікацію. Предметом дослідження є українська новелістика кінця ХІХ – початку ХХ століть, ознаками якої є «внутрішній монолог, "потік свідомості", асоціативний монтаж, перетин пам’яті й миттєвого переживання. Через спогади новелісти відображають екзистенційні модуси, самоідентифікацію персонажа, ключові думки та ідею твору, зокрема національну ідею.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherХудожні феномени в історії та сучасності («Пам’ять та ідентичність»): тези доповідей VI Міжнародної наукової конференції. – Харків: ФОП Бровін О.В., 2020.uk
dc.subjectхудожня комунікація, новела, модернізм, автор, пам'ять, спогадuk
dc.titleСпогад як художня комунікація в українській новелі кінця ХІХ - початку ХХ столітьuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeТези до статтіuk
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри міжнародних комунікацій



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.