Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/31696
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorВегеш, Микола Миколайович-
dc.contributor.authorКополовець, Роман Володимирович-
dc.date.accessioned2020-12-16T07:00:23Z-
dc.date.available2020-12-16T07:00:23Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationВегеш М., Кополовець Р. Модель демократичної трансформації З. Бжезинського та А. Пшеворського і їхня роль у сучасній політичній науці. Вісник Львівського університету. Серія Філософсько-політологічні студії. 2020. Випуск 32. С. 88-94.uk
dc.identifier.issnPrint 2307-1664, Online 2663-5615.-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/31696-
dc.description.abstractНезважаючи на сформовану низку країн із демократичним управлінням, питання демократичного переходу і нині актуальне в сучасній політичній науці. Багато дослідників і вчених схиляються до думки, що базові моделі демократичної трансформації є не актуальними, насправді ж це – дуже спірне питання, оскільки нині ми можемо використовувати ці моделі як для країн із консолідованим демократичним режимом, так і для країн, які лише трансформуються, тобто знаходяться на першій чи другій стадії переходу. З середини 1980-х років у політичній науці під впливом певних процесів (спочатку регіональних, а потім і загальносвітових) починає поступово формуватися новий напрям політологічних досліджень – транзитологія. Якщо підійти до цього поняття з точки зору значення терміну «транзит» (перехід, перехідний процес), то транзитологічні дослідження передбачали аналіз політичних змін перехідного характеру, пов’язаних зі становленням нового якісного стану політичної системи. Однак на практиці термін «транзитологія» придбав більш вузьке значення, оскільки предметом досліджень цього напряму став процес переходу від автократичних форм правління до демократичних. Тому предметом транзитології як самостійної дисципліни в рамках політичної науки стали проблеми демократизації. Демократизація характеризується частковим перерозподілом влади, делегуванням владних повноважень іншим суб’єктам права – громадянам та громадським інститутам і організаціям; закріпленням у законах прав і свобод людини; скасуванням антидемократичних законів та інститутів влади. У широкому розумінні демократичний транзит включає в себе три базові стадії: 1) лібералізація – формування базових інститутів демократії; 2) демократизація – становлення та розвиток демократичних інститутів на базі новоствореного політичного режиму; 3) консолідація демократії – закріплення та адаптація політичного режиму консолідованої демократії у суспільних сферах, формування громадянського суспільства. Аналізуючи сучасні моделі посткомуністичних трансформацій, ми виділимо двох науковців, у центрі транзитологічних досліджень яких знаходиться аналіз переходу до демократії комуністичних авторитарних режимів. Це концепції З. Бжезинського та А. Пшеворського.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherЛьвів: Львівський національний університет імені Івана Франкаuk
dc.subjectдемократія, демократичний перехід, транзит, моделі переходу, демократичні трансформації, політичний режим, Бжезинський, Пшеворськийuk
dc.titleМодель демократичної трансформації З. Бжезинського та А. Пшеворського і їхня роль у сучасній політичній науціuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
14.pdf296.39 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.