Етноапхетипна семантика образу вовкулаки у фольклорі Закарпаття.

Abstract

Метою статті є осмислення образу вовкулаки (вовкуна) у фольклорі Закарпаття крізь призму етнопсихології та психоаналізу К.-Г. Юнга. Через вивчення текстів легенд та бувальщин про вовкулак (записаних І. Панькевичем, Ф. Потушняком, Л. Дем’яном, І. Сеньком, І. Хлантою) проаналізовано архетипну семантику цього міфологічного персонажа. Етнопсихологічна специфіка образу вовкуна у фольклорі Закарпаття полягає в тому, що він дводушник (у його тілі нібито співіснують дві душі, у грудях б’ються два серця), і це буквально обумовлює два різні сценарії його поведінки та відображає психологічний процес впливу архетипу Тіні на життя й поведінку чоловіка. Хижість, зло, агресія, ірраціональність, нездатність любити, прагнення завдавати біль навіть близьким людям (напад на жінку, кума чи сина в бувальщинах) метафорично виявляється в сюжетах більшості міфологічних оповідей про вовкуна, які метафорично відображають одержимість чоловіка архетипом негативної Тіні. Хоча в деяких бувальщинах Закарпаття людина перетворюється на вовкуна внаслідок магічних дій інших осіб (відьми, матері). Виняток становлять міфологічні оповіді про допомогу чоловіка пораненому вовкунові, який згодом віддячується, та про упередження вовкуном пострілу мисливця по перевертнях, що рятує людину від смерті. У цих бувальщинах демонічний аспект сутності вовкуна не проявляється, і, з точки зору психоаналізу, тут на вовкуна проектується архетип позитивної інстинктивної Тіні. Метафорично мотив взаємодопомоги людини й вовкуна можна інтерпретувати як можливість для чоловіка отримати конструктивну підтримку несвідомого. Витягування вівчарем скалки чи цвяха з лапи вовкуна є символічною проекцією здатності чоловіка прислухатися до власних інстинктів, прийняти й усвідомити їх. Саме така архетипна семантика притаманна образу вовка в чарівних казках. Цілком оригінальним є сюжет бувальщини «Про вовкуна (вовкулаку) Ферка», оскільки на вовкулаку Ферка проектується архетип Тіні, який людині вдається прийняти й витіснити у несвідоме, асимілювати її: Міфологічних оповідей про жінку-вовкулаку нема, вовк-перевертень – це завжди чоловік.