Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/32561
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorТиховська, Оксана Михайлівна-
dc.date.accessioned2021-01-20T06:00:21Z-
dc.date.available2021-01-20T06:00:21Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationТиховська О. Етнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття. Народна творчість та етнологія. 2020. № 5/6. С. 63-74.uk
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/32561-
dc.description.abstractМетою статті є осмислення етнопсихологічного аспекту замовлянь та клятв, які були зафіксовані на Закарпатті у першій половині ХХ століття фольклористами П. Світликом, М. Росохою, Ф. Потушняком. У дослідженні використовуються такі методи: психоаналітичний, філологічний, порівняльний, аналітичний та структурно-семантичний. У статті розглянуто любовні, лікувальні, родинно-побутові, календарні замовляння, виконавицями яких були переважно жінки та дівчата. Більшість з них побудовані на принципі аналогії та законах контагіозної магії. Такі словесні формули часто мають на меті вплив на сферу несвідомого людини й сприяння асиміляції архетипу негативної Тіні, убезпечення себе від неконтрольованих актів агресії та зла. У статті наголошено на зв’язку магічних словесних формул з обрядами переходу та «часовими межами»: замовляння, промовлені під час весільного обряду, мали змінити життя мовця на наступній «межі» (етап материнства); ефективними вважалися замовляння й у великодню ніч (коли межі між світом живих і мертвих нібито ставали умовними). Клятва, з психологічної точки зору, забезпечувала людині встановлення внутрішньої дисципліни, рівноваги й націленість на реалізацію певної акції чи утримання від певних дій. Клятва на межі уявлялася найбільш небезпечною, оскільки межа, дорога чи роздоріжжя сприймалися як місце переходу між світом людей та потойбіччям. Фізична межа (межа між земельними ділянками) ототожнювалася із межею між свідомістю і несвідомим, а чорт, який міг з’являтися на межі, очевидно, є персоніфікованим образом архетипу негативної Тіні. У статті розглянуто уламки давніх проклять та клятв, зміст яких сьогодні є незрозумілим, вони містять слова: навхтема, наврамахта, ссена, пек, мара. Використання таких слів надавало певної загадковості мовленню особи, сакралізувало виголошене нею бажання. Психологічна настанова сприймати слово як енергію, а замовляння – як певний ритм, що впорядковує час і простір, виявляється в специфіці поєднання лексем у магічній формулі. Виконавець механічно відтворює текст магічних формул, а їх невидима проекція нібито вибудовує новий, бажаний сценарій реальності, а також здійснює вплив на сферу несвідомого, метафорично оберігає людину від можливих проявів деструктивної, асоціальної поведінки.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectархетип, замовляння, клятва, магічне слово, прокляття, магічний ритуал, психоаналіз, український фольклор.uk
dc.titleЕтнопсихологічний аспект замовлянь та клятв у фольклорі українців Закарпаття.uk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри української літератури



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.