Американські відтінки сіно-американської китайськості в романі Ю. Ліхуа “Між розлукою та прощанням”

Abstract

У статті на матеріалі роману китайсько-тайваньско-американської письменниці Ю Ліхуа «Між розлукою та прощанням» (2003) висвітлено аспект віддалення від китайської ідентичності в китайськомовному сино-американському дискурсі. Розглянуто проблемно-тематичні та семантичні особливості художнього синтезу східної та західної культури. Розроблення теми жіночої американської мрії конкретизоване в зображенні повсякденного побуту та робочого життя. Китайсько-американський світ роману розгортається через контрапунктну взаємодію поетики та стилістики, виразно китайських, наповнених ремінісценціями на класичну та сучасну китайську літературу, та плану змісту, в якому розгортається тема китайського освоєння США та освоєння китайців в США. Елементи американськості експліковані в китайськомовному творі китайсько-американської літератури на рівні реалій повсякденного життя, на проблемно-тематичному та сюжетному рівнях, зокрема перенесенні фокусу оповіді з романтичної лінії на робочі стосунки. Виразним аспектом є неоднозначна оцінка «китайськості»: на інтертекстному рівні роман насичений діалогом із лінгвосвітом китайської класичної та сучасної літератури, в романі присутня естетизація. Ю Ліхуа пропонує перспективу «знайомства китайського читача з Америкою», фокусуючись на жіночому аспекті бачення китайського варіанту «американської мрії». США осмислюється в романі як можливість звільнення жінок від патріархатних обмежень китайського суспільства, настільки вкорінених, що вони стали майже невидимими. У центрі оповіді знаходиться персонаж-чоловік, що дозволяє побачити внутрішню сторону патриархатного мислення через ситуацію конфлікту, який не може бути вирішений без виходу за межі конвенціональної свідомості.

В статье на материале романа китайско-тайваньско-американской писательницы Ю Лихуа «Между разлукой и прощанием» (2003) выявлено проблемно-тематическое своеобразие художественного осмысления опыта китайско-американской транскультурации в различных перспективах. Рассмотрены проблемно-тематические и семантические особенности, репрезентирующие попытку создания китайскоязычной версии китайско-американской литературы. Ю Лихуа предлагает перспективу «знакомства китайского читателя с Америкой», фокусируясь на женском аспекте китайского варианта «американской мечты». США осмысливается как возможность освобождения от патриархатных ограничений китайского общества, настолько укорененных, что они стали почти невидимыми. В центре повествования стоит персонаж-мужчина, позволяя увидеть внутреннюю сторону патриархатного мышления через ситуацию конфликта, который не может разрешиться без выхода за пределы конвенционального сознания.

The article is devoted to the study of the works by contemporary Chinese language Chinese American woman writer Yu Lihua. Her works have not been studied by Ukrainian scholars and the English-language literary criticism of her works is far from sufficient. The article is focused on the author’s reconsidering the “American Dream” myth from various points of view, which can be denoted as male and female, those of success and those of disillusionment. The portrayal of Tianlei contains meaningful allusions to Chinese literary tradition, especially the novel “The Dream of the Red Chamber” and the lyric portrayal of self-introspective literati’s deep disillusion with life. The novel is also interesting for its manifold alienation consciousness: Tianlei, as well as Yishan represents the second generation of Chinese refugees, he does not identify with native Taiwanese, seeing the mainland China as the lost motherland. This makes him “strange” and “other” to every society he communicates. He is at home only with his past university mentor, who dies in a road accident in the course of the novel. The titular image of palm trees symbolizes persistence and solitude, Tianlei is willing but unable to stand up to. Thus Yu Leehua works out an alternative to Chinese American literature, which neither seeks to acquaint American reader to strange culture, nor portrays any variant of hyphenation, considering instead the various Chinese personalities challenged by transcultural reality. Yu Lihua’s language sounds very contemporary and very Chinese, thus completing at least three-dimensional structure of her artistic worldview.