Expert and legal expert as participants of administrative process

Abstract

У зв’язку з євроінтеграційними намірами України виникла необхідність оновлення процесуальних кодексів. Новий Кодекс адміністративного судочинства містить численні новели, зокрема розширено коло інших учасників судового процесу. Це питання є актуальним з огляду на роль експертів у судовому процесі. Кодекс адміністративного судочинства визначає правовий статус експерта, який має своїм завданням сприяти ефективному правосуддю. Для суду його висновок має рекомендаційний характер, бо остаточне рішення приймає суддя. Новелою у Кодексі адміністративного судочинства є те, що учасники процесу мають право надати висновок експерта і такий висновок є рівноцінним з висновком експерта, якого призначив суд. Така новела є кроком уперед. Слід зазначити, що саме завдяки експертизі використовуються спеціальні знання і ефективно вирішуються публічно-правові спори. Саме експерт використовує науково-технічні засоби для встановлення обставин, які мають значення для справи і тим самим сприяє ефективному правосуддю. Новим учасником адміністративного процесу є експерт з питань права. Кодекс адміністративного судочинства України визначає процесуальний статус цього учасника. Це має бути особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Проте у Кодексі адміністративного судочинства України не зазначається, який саме науковий ступінь. Це може бути як кандидат, так і доктор юридичних наук. Окрім цього, правова конструкція «визнаний фахівець у галузі права» є дискусійною. Кодекс адміністративного судочинства України надає право учасникам справи подати до суду висновок такого експерта. Слід зазначити, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний характер і не є обов’язковим для суду. Завдання судді – зробити самостійний висновок по суті справи. Експерт у галузі права не підміняє суддю. Проте у своєму рішенні суд може послатися на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться. Експерт з питань права надає висновок з обмеженого переліку питань. Однак саме із застосуванням аналогії закону, аналогії права та норм іноземного права у суддів виникають труднощі. У кінцевому результаті це призводить до перегляду і скасування судових рішень. Тому вважаємо, що експертом у галузі права мають бути високопрофесійні науковці, які здатні надати ефек-тивну допомогу суддям у вирішенні публічно-правових спорів. Деякі практики вважають, що для суду важливою має бути не лише думка вченого, але і юриста-практика, який хоч і не має наукового ступеня, але володіє практичним досвідом та може надати відповідні рекомендації щодо вирішення публічно-правових спорів. Ми не погоджуємося з цією думкою, оскільки вважаємо, що лише науковець може надати кваліфіковану допомогу судді при вирішенні публічно-правового спору. Натомість юрист-практик може надавати рекомендації щодо вирішення суддею відповідного публічно-правового спору. Розширення кола інших учасників судового процесу є доцільним. Як експерт, так і експерту галузі права сприяють реалізації принципу верховенства права під час здійснення правосуддя.