Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/35827
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Єфремова, І.І. | - |
dc.contributor.author | Ломакіна, І.Ю. | - |
dc.date.accessioned | 2021-06-28T19:57:13Z | - |
dc.date.available | 2021-06-28T19:57:13Z | - |
dc.date.issued | 2020 | - |
dc.identifier.uri | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/35827 | - |
dc.description.abstract | У статті проведено аналіз наукових досліджень щодо особливостей організаційно-правових форм ведення господарської діяльності у сфері аграрного виробництва з метою визначення ефективнішої форми організації діяльності із сільськогосподарського товаровироб- ництва для розвитку агробізнесу в Україні. Виділено три групи структурних елементів агробізнесу: малий, середній і великий агробізнес. Досліджено позитивні й негативні моменти впровадження різних організаційно-правових форм організації агробізнесу. Враховуючи особливості різних форм ведення господарської діяльності, авторами запропоновано виділити три основні групи веден- ня агробізнесу: малий (дрібний) агробізнес, середній агробізнес і великий агробізнес. Визначено, що діяльність малого агробізнесу спрямована на вирощування сільськогосподарської продукції як для власних потреб, так і на продаж, а також на комерційне вирощування овочів та окремих нішових культур. Недоліками малого аграрного бізнесу визначено недостатність інформації та знань у певних сферах маркетингу, обмеження інформації щодо можливостей отримання інвестування в дрібне виробництво, що призводить до самофінансування фермерів. Товариства з обмеженою відповідальністю є найпоширенішою формою середнього агробізнесу. Однак складність функціонування таких господарств зумовлена можливістю участі в товаристві іноземного суб’єкта. Визначено, що проблемними для середнього агробіз- несу є обмеження щодо набуття права власності на землі сільськогосподарського призначення іноземними суб’єктами. Визначено, що великі агропромислові підприємства є найбільш зручними й привабливими для залучення інвестицій. З метою отри- мання доступу до інвестицій найбільші сільськогосподарські виробники обирають холдингову структуру організації та розміщують свої акції на світових фондових біржах. Зроблено висновок про необхідність прийняття окремої спеціалізованої нормативної бази, яка б регулювала конкретні питання орга- нізації, функціонування та відповідальності суб’єктів господарської діяльності у сфері сільськогосподарського виробництва зокрема й агробізнесу в цілому. Ключові слова: організаційно-правова форма, сільськогосподарська діяльність, організація агробізнесу, реформування аграрного сектору, правове регулювання організації виробництва сільськогосподарської продукції. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.relation.ispartofseries | Порівняльно-аналітичне право; | - |
dc.subject | організаційно-правова форма | uk |
dc.subject | сільськогосподарська діяльність | uk |
dc.subject | організація агробізнесу | uk |
dc.subject | реформування аграрного сектору | uk |
dc.subject | правове регулювання організації виробництва сільськогосподарської продукції | uk |
dc.title | Організаційно-правові форми агробізнесу в Україні | uk |
dc.title.alternative | Organization and legal forms of agro business in Ukraine | uk |
dc.type | Text | uk |
dc.pubType | Стаття | uk |
Appears in Collections: | Порівняльно-аналітичне право. №1 2020 |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ.pdf | 420.34 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.