Святий престол як інфлюенсер державно-церковних відносин у Республіці Польща

Abstract

Сьогодні основною функцією Святого Престолу є встановлення та провадження дипломатичних відносин з християнськими країнами для регулювання та контролю ситуацій, які стосуються віруючих мирян цих держав. У такий спосіб Ватикан постає центром усього католицького світу, адже має встановлені офіційні зв’язки зі 175 країнами. У першу чергу – це сусіди в Європі, такі, як Чехія та Польща, які мають не лише географічну близькість, але й пов’язану історичну спадщину та схожу ментальність. Основою роботи є аналіз розвитку дипломатичних відносин у центрально-європейських країнах, завдяки чому вдалося дослідити природу дипломатії Ватикану. У статті розглянуто вплив Католицької церкви у Польщі у період від 1978 року (інтронізація Кароля Войтили) до нинішнього часу.

Today, the main function of the Holy See is to establish and conduct diplomatic relations with Christian countries in order to regulate and control the situations that occur with the faithful laity of these states. Thus, the Vatican is the centre of the Catholic world, having established official ties with 175 countries. First and foremost are neighbours from Europe, such as the Czech Republic and the Polish Republic, with not only geographical proximity but also a linked historical heritage and similar mentality. A number of the most common methods for modern research were used. The basis of the work was a comparison of the development of diplomatic relations in Central European countries, which made it possible to explore the nature of Vatican diplomacy. Thanks to the method of analysis and historical method it was possible to identify certain periods and consider the influence of the Catholic Church from 1978 (Carol Wojtyla’s introduction) up to now. Key words: State-denominational relations, Modus Vivendi, subject of international relations, concordat, Vatican, fringe player.