Аналіз підходів до використання засобів і методів фізичної реабілітації спортсменів із нефіксованими порушеннями опорно-рухового апарату

Abstract

Актуальність. Ефективна побудова та реалізація процесу фізичної реабілітації спортсменів із соматич-ною патологією різних нозологічних груп, а також його взаємодія з усіма складовими частинами процесу ба-гаторічної підготовки не можливі без системного аналізу теоретичних знань і даних практичного досвіду з проблеми здоров’я спортсменів різних спеціалізації, яка розглянута й вивчена фахівцями в аспектах онто-генетичних особливостей організму атлета й факторів тренувальної діяльності, що впливають на нього. Мета дослідження – проаналізувати й систематизувати сучасні науково-методичні знання та результати практичного досвіду з питань підходів до використання засобів і методів фізичної реабілітації спортсменів із нефіксованими порушеннями опорно-рухового апарату. Методи дослідження – аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури. За даними наукової спільноти, властива сучасному дитячо-юнацькому спор-ту інтенсифікація навчально-тренувального процесу, спрямована на досягнення високих спортивних резуль-татів, призводить до збільшення навантажень на дитячий організм і може спричинити виникнення в юних спортсменів метаболічних, морфофункціональних порушень, донозологічних станів і захворювань. Визначено, що проблема функціональних порушень опорно-рухового апарату у спортс менів є однією з найважливіших для досягнення найвищого спортивного результату й профілактики виникнення та прогресування захворювань. Систематизовано інформацію щодо засобів і методів фізичної реабілітації, які використовуються зі спорт-сменами, котрі мають нефіксовані порушення опорно-рухового апарату. Перспективи подальших дослід-жень пов’язані з розробкою програми фізичної реабілітації, спрямованої на покращення показників опорно-рухового апарату в юних спортсменів, для зниження вертеброгенної патології.