Справедливість-обов"язкова вимога судового рішення

Abstract

У пропонованій статті автор розглядає актуальне питання сьогодення – справедливість судових рішень. Оскільки Україна прагне стати членом ЄС та НАТО, питання справедливості правосуддя є надзвичайно важливим. Наразі великою загрозою справедливості судочинства є корупція. В Україні доступ громадян до суду є, але проблемою є те, що дуже часто здійснюється лише формальне правосуддя, тобто реалізація принципу справедливості не відбувається. Автор зазначає, що, якщо судове рішення не відповідатиме принципу верховенства права та принципу справедливості, правосуддя втрачає сенс. Суддя повинен це забезпечувати та діяти в інтересах держави і суспільства. Несправедливі рішення призводять до правового нігілізму та підривають авторитет судової гілки влади. Важливим питанням є і реалізація судових рішень. Якщо судове рішення не виконане, то втрачається взагалі сенс правосуддя. Завданням для українських суддів є прийняття таких рішень, які б відповідали «духу справедливості». Необхідним кроком з боку законодавця є і посилення відповідальності для представників Феміди за винесення необґрунтованих та невмотивованих рішень. Автор звертає увагу на таку проблему, як суддівська помилка. Це призводить до порушення принципу справедливості і потребує окремого дослідження. Справедливе судочинство слід розглядати в матеріальному та процесуальному аспектах. Суддя може забезпечити справедливе судочинство тільки з дотриманням принципу рівності всіх перед законом і судом. Автор досліджує погляди українських вчених та погоджується з думкою про те, що Конституцію України слід доповнити засадою справедливості. Така ідеологія прослідковується в Конституції України та процесуальних кодексах. Справедливе рішення – це законне рішення. Судді приймають рішення за своїм внутрішнім переконанням, але це є проблемою, оскільки справедливість у кожного своя. З огляду на це індикатором справедливого судового рішення має бути саме його законність. Важливим кроком для законодавця є посилення відповідальності суддів за несправедливі рішення. Автор вважає, що саме корупція гальмує реформи у судовій гілці влади, тому першочерговим завданням є подолання цього негативного явища.