ПРОПЕДЕВТИЧНА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ-ГЕОГРАФІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Abstract

У статті проаналізовано роль педагогічної пропедевтичної практики у процесі підготовки майбутніх вчителів географії, розвитку інтересу до професії вчителя, формування позитивних професійних орієнтирів, становлення майбутнього вчителя. Визначено мету та основні завдання даного виду практики, особливості її проведення виходячи з викликів сьогодення. В умовах дистанційного навчання у закладах вищої та середньої освіти потребують перегляду основні етапи, форма проведення та зміст педагогічної пропедевтичної практики. Відтак, виникає необхідність внесення відповідних корективів у процес підготовки та проведення практики й опанування студентами практичних професійних компе- тентностей. Аналізуючи наукові публікації нами встановлено, що окремі заклади вищої освіти України запроваджували дистанційні форми навчання ще наприкінці ХХ століття, а у 2000 році наказом Міністерства освіти і науки України був створений Український центр дистанційної освіти. Широкого поширення дистанційна форма навчання не мала, радше це були експерименти. Карантинні обмеження, що пов’язані з поширенням вірусу COVІD-19 змусили заклади освіти не лише України, а і більшості країн світу перейти на дистанційну чи змішану форму навчання. Вимушене дистанційне навчання стало викликом для всіх учасників освітнього процесу, але найбільш ускладнило організацію і проведення педагогічної практики студентів. У нашій публікації представлено досвід організації та проведення педагогічної пропедевтичної практики студентів географічного факультету у зв’язку з запровадженням онлайн-навчання, виділено її основні етапи. Наведено організаційні рекомендації до кожного етапу практики, які коректують у залежності від технічних можливостей закладів загальної середньої освіти, вказано на важливу роль керівника практики та його комунікативні якості в процесі організації та проведення пропедевтичної педагогіч ної практики у дистанційній формі. На нашу думку, досліджувана проблематика залишається актуальною й потребує подальшого методологічного дослідження, що пов’язано з викликами сьогодення, динамічними змінами в освітньому процесі та навчанні