Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/43681
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorМесежніков, Григорій-
dc.date.accessioned2022-08-24T07:42:52Z-
dc.date.available2022-08-24T07:42:52Z-
dc.date.issued2022-
dc.identifier.citationМесежніков Г.Словаччина в контексті агресії Росії проти України: внутрішній та зовнішньополітичний аспекти.Геополітика України: історія і сучасність: збірник наукових праць. Вип. 1 (28). / ред. кол.: Л. М. Газуда (гол. ред.) та ін. Ужгород: ДВНЗ «УжНУ», 2022. 168 с.uk
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/43681-
dc.description.abstractВторгнення Росії в Україну викликало гостру реакцію у світі та вплинуло на зовнішню політику та політику безпеки багатьох держав. Словацька Республіка (СР), яка є членом ЄС і НАТО, зайняла чітку й однозначну позицію з цього питання: засудила агресію Росії, підтримала санкції, введені міжнародним співтовариством проти Російської Федерації, і стала на бік України, яка бореться за національне виживання, свободу та незалежність. Словаччина виявила солідарність з Україною, надаючи моральну, політичну, дипломатичну, гуманітарну та військову допомогу. Це була консолідована позиція президента, членів уряду та представників партій правлячої коаліції. Події, пов’язані з російсько-українською війною, вплинули і на стан двосторонніх російсько-словацьких відносин. Вторгнення Росії в Україну значно погіршило ці відносини. Вони вже тривалий час були напруженими, однак цей процес посилився з 2020 року, що було викликано недружньою діяльністю Російської Федерації проти Словаччини, ЄС та НАТО, намаганнями втрутитися у внутрішні справи країни шляхом гібридних операцій, включаючи активну підтримку проросійських акторів, що з`явились після 2014 року. Це неформальна коаліція окремих політиків, активістів, громадських організацій та онлайн-платформ, яка активізується в ситуаціях, що вимагають публічної пропаганди Росії та її політики з паралельною дискредитацією її ворогів чи жертв. Хоча офіційна державна політика Словацької Республіки щодо війни кремлівського режиму була одностайною, однозначною та солідарною з Україною, яка стала жертвою російської агресії, реакція словацьких політичних партій на цю війну виявила розкол у поглядах та цінностях. На бік України стали продемократичні та проінтеграційні політичні сили, що виходять з пріоритету загальнолюдських цінностей свободи, демократії, прав людини та права кожної нації визначати свою долю. Навпаки, політичні сили, що є прихильниками національного егоїзму, недовіри до інтеграційних об`єднань, членом яких є Словацька Республіка, не підтримали Україну і стали на бік Росії відкрито чи приховано.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherУжгородський національний університетuk
dc.relation.ispartofseriesУДК 327.5(437.6+470)»20»+329.1/.9;DOI: 10.24144/2078-1431.2022.1(28).29-45-
dc.subjectСловаччина, Росія, Україна, внутрішня політика, зовніш- ня політика, російська агресія проти України, словацько-російські відносини, політичні партіїuk
dc.titleСловаччина в контексті агресії Росії проти України: внутрішній та зовнішньополітичний аспектиuk
dc.title.alternativeSlovakia in the context of Russia’s aggression against Ukraine: domestic and foreign policyuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Appears in Collections:Наукові публікації (ННІ євроінтеграційних досліджень)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Григорій Месежніков_2022_28 (2)-29-45.pdf611.18 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.