Вибори як фактор толерантності / інтолерантності в перехідних суспільствах (на прикладі дослідження електоральних процесів в Україні)

Abstract

Досліджено феномен політичної толерантності в Україні на прикладі вивчення електоральних процесів. Акцентовано, що суспільно-політичні поділи виступають основою конфліктогенності в українському соціумі. Виокремлено та охарактеризовано протиріччя українського суспільства: різні інтереси центру і регіонів; несхожість мовно-культурних та етнічних ідентичностей; міжконфесійні конфлікти; різні зовнішньополітичні стратегії: євроатлантичну і євроазійську; конфлікти всередині правлячої еліти та регіональних еліт. Зазначено, що вказані протиріччя різною мірою продукують нетолерантність. Підкреслено, що особливістю символічного конструювання політичного поля під час президентських (2004, 2010 рр.) та парламентських (2006, 2007, 2012 рр.) виборів в Україні за відсутності об’єднуючої ідеології, національної ідеї стала консолідація політичними елітами в окремі електоральні сегменти українських виборців, об’єднавши останніх дискурсом інтолерантності (ворожості, несприйняття політичних поглядів іншого, нетерпимості до різних цінностей). Зроблено висновок, що починаючи з 2004 року як парламентські вибори, так і президентські вибори не стали механізмом вирішення соціальних протиріч, а навпаки в ході їх проведення спостерігалось поглиблення соціокультурного розмежування на «Схід – Захід», що в кінцевому результаті і привело до збройного протистояння на сході України.