Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/43738
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Остапець, Юрій Олександрович | - |
dc.contributor.author | Копинець, Юрій Юрійович | - |
dc.date.accessioned | 2022-08-27T09:04:25Z | - |
dc.date.available | 2022-08-27T09:04:25Z | - |
dc.date.issued | 2021 | - |
dc.identifier.citation | Остапець Ю., Копинець Ю. Регіональні особливості електоральних практик в Україні у контексті місцевих виборів 2020 року. Політичні партії і вибори: збірник статей і тез за результатами четвертої міжнародної наукової конференції кафедри політології «Політичні партії і вибори: українські та світові практики» (пам’яті Юрія Романовича Шведи) від 28 листопада 2020 року / за ред. Анатолія Романюка і Віталія Литвина. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021. С. 14–34. | uk |
dc.identifier.isbn | 978-617-10-0647-8 | - |
dc.identifier.uri | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/43738 | - |
dc.description.abstract | Висвітлено специфіку місцевих виборів 2020 р.: вони були заключними у великому електоральному циклі «президентські – парламентські – місцеві»; місцеві вибори 2020 р. відбулися у період завершення чергового етапу реформи децентралізації, наслідком якої були ліквідація значної кількості районів, шляхом їх об’єднання та утворення об’єднаних територіальних громад; місцеві вибори 2020 р. відбулися за новими правилами, які були запроваджені виборчим кодексом, прийнятим у грудні 2019 р., і які зробили політичні партії головними суб’єктами виборчого процесу. Виокремлено і охарактеризовано основні суб’єкти виборчого процесу: 1. Парламентські партії («Слуга народу», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина», «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ)); 2. «Старі» загальноукраїнські партії. Це партії, які відомі виборцю, неодноразово приймали участь у виборах, і кожна з яких має свою електоральну історію та територіальну локалізацію прихильників: ВО «Свобода», «Партія Шарія», «Громадянська позиція», «Сила і Честь», Радикальна партія Олега Ляшка, «Удар» та інші.; 3. «Нові» загальноукраїнські партії. Це політичні партії, які вперше приймають участь у виборах. Одне із завдань їхньої участі «розкрутка» партійного бренду напередодні наступних президентських і парламентських виборів: «За майбутнє», «Пропозиція», «Перемога Пальчевського». 4. Регіональні партії. Вони також є «старі» і «нові». «Нові» утворені, як правило, шляхом ребрендингу напередодні виборів. Охарактеризовано результати місцевих виборів 2020 р. у регіональному вимірі та акцентовано на їх особливостях у Закарпатській області. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | Львівський національний університет імені Івана Франка | uk |
dc.subject | Ключові слова: Україна, Закарпаття, місцеві вибори-2020, Виборчий кодекс України, реформа децентралізації, регіональний контекст місцевих виборів 2020 року. | uk |
dc.title | Регіональні особливості електоральних практик в Україні у контексті місцевих виборів 2020 року | uk |
dc.type | Text | uk |
dc.pubType | Стаття | uk |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри політології і державного управління |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Остапець Ю. Місцеві вибори 2020.pdf | 4.02 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.