Новітні перспективи розвитку електронного судочинства при призначенні покарання.

Abstract

У статті констатовано, що сьогодні Україна отримала статус кандидата на членство у ЄС з вимогою, зокрема посилення протидії корупції та продовження судової реформи. Ці виклики для національної безпеки передбачені в Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки (затверджена Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021). Окремими заходами вирішення вказаних проблем визначено, зокрема розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів у сфері інформаційних технологій. Констатовано, що такі заходи вирішують здебільшого питання комунікації та доступу до правосуддя, але залишається без уваги достатньо перспективне питання використання інформаційних технологій саме при здійсненні правосуддя. Предметом нашого дослідження є питання запровадження електронного судочинства через використання суддями кібернетичних методів при призначенні покарання. Встановлено, що питання використання суддями кібернетичних методів при призначенні покарання сьогодні в Україні майже не досліджується та не знаходить відповідну реалізацію в концептуальних документах щодо реформування системи правосуддя. Аналіз світового досвіду запровадження інформаційних технологій дозволив зробити висновок про їх використання при вирішені різних юридичних питань: розкритті та розслідуванні злочинів, розширення комунікації громадян з судовими органами, правової оцінки діянь тощо. Зроблено висновок, що формування сучасного законодавства на принципах широкого застосування суддівської дискреції є «генетичної» рисою в історії розвитку законодавства республік колишнього СРСР. Констатовано, що недостатня визначеність кримінально-правових норм, багатозначність деяких термінів, варіативність покарання, відсутність в законі детальних і чітких правил призначення покарання – істотно ускладнюють правозастосовний процес. Все це призводить до різнобою у судовій практиці, до судових помилок, корупційних проявів і в підсумку – до зниження авторитету судової влади. Аналіз положень доктрини кримінального права довів, що ідея формалізації призначення кримінального покарання не отримала належного розвитку, хоча і розглядалася в роботах окремих авторів. Визначено два напрямки використання кібернетичних методів при програмуванні процесу призначення покарання: повний та частковий. Зроблено висновок, що перспективним для запозичення при створенні нового кримінального законодавства та реформування правосуддя є дослідження Х. Алікперова Серія ПРАВО. Випуск 72: частина 2 150 «Електронні ваги правосуддя», яке базується на матриці призначення покарання і алгоритмах його індивідуалізації. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки: проблематика автоматизації прийняття судових рішень в сучасних умовах діджиталізації, реформування судової системи та пошуку нових ефективних засобів протидії корупції при здійсненні правосуддя в Україні, потребує нового осмислення і можливої рецепції для впровадження в правозастосовну діяльність; інформаційний прогрес не може бути залишений без належного контролю з боку держави і не повинен порушувати права і свободи людини; використання кібернетичних методів формалізації призначення покарання неможливе без стабільного кримінального законодавства та справедливих санкцій заборонювальних кримінально-правових норм, які відповідають суспільній небезпеці посягання; концептуальні документи щодо розвитку системи правосуддя повинні враховувати можливості використання сучасних технологій не тільки для розширення комунікації між суб’єктами, доступу до правосуддя, але й використання інформаційних технологій саме при здійсненні правосуддя.