Управління змінами як фактор розбудови національної резильєнтності в сучасних умовах глобалізаційних викликів

Abstract

У статті проаналізовано проблему управління змінами як фактору розбудови національної резильєнтності в сучасних умовах глобалізаційних викликів. Обґрунтовано, що управління змі- нами в сучасних соціально-економічних умовах для будь-якої країни є стратегічним завданням на сучасному етапі. Доведено, що у контексті трансформаційних процесів до важливих питань, що потребують інтенсивних пошуків нових підходів та імплементації кращих вітчизняних та міжнародних практик, варто віднести і управління змінами на національному, регіональному та локальному рівнях. З одного боку, це обтяжено умовами політичної та соціально-еконо- мічної кризи, зовнішньої агресії, анексії та окупації частин української території. З іншого, мінливість зовнішнього середовища, що підтримується й загальносвітовою динамікою гло- балізації, ускладнює завдання забезпечення адекватності реагування на надзвичайні ситуації, кількість яких зростає, а характер і наслідки постійно загострюються. Закцентовано увагу, що безпрецедентність наслідків криз спонукають до розвитку та актуалізують питання наці- ональної резильєнтності як концепту, який з позиції нових наукових та практичних підходів пояснює питання національної стійкості, стабільності та безпеки загалом. Досліджено, що термін «резильєнтність» вивчається різними науками у всьому світі. Українські вчені розгля- дають національну резильєнтність як здатність системи протистояти або відновлюватись після значних порушень від дії стресорів, надзвичайних ситуацій, що загрожують її адаптив- ним функціям, життєздатності або розвитку; соціальної системи будувати нормальне, повно- цінне життя за змінних обставин; суспільства – протистояти викликам та кризам суспіль- ного життя, вносячи зміни та адаптації з підтримкою основних цінностей суспільства та інститутів; розуміється як системоутворюючий компонент та фактор, що гарантує здат- ність підтримувати та збільшувати життєві параметри та функції системи на всіх стадіях циклічного розвитку під зовнішніми та внутрішніми впливами. Доведено, що сучасним показни- ком успішності діяльності влади, урядів має бути адекватне вимірювання ступеня резильєнт- ності країни, нації, територій або громад, що свідчитиме про здатність встояти перед кри- зами і продовжувати активно змінюватися та розвиватися.

The article analyzes the problem of change management as a factor in building national resilience in the current context of globalization challenges. It is substantiated that change management in modern socio-economic conditions for any country is a strategic task at the present stage. It is proved that in the context of transformation processes, important issues that require intensive search for new approaches and implementation of best domestic and international practices include change management at the national, regional and local levels. On the one hand, it is burdened by the conditions of political and socio-economic crisis, external aggression, annexation and occupation of parts of Ukrainian territory. On the other hand, the variability of the external environment, supported by the global dynamics of globalization, complicates the task of ensuring the adequacy of the response to emergencies, the number of which is growing, and the nature and consequences are constantly exacerbated. It is emphasized that the unprecedented consequences of crises encourage the development and actualization of the issue of national resilience as a concept that from the standpoint of new scientific and practical approaches explains the issues of national stability, stability and security in general. It has been studied that the term “resilience” is studied by various sciences around the world. Ukrainian scientists consider national resilience as the ability of a system to resist or recover from significant disturbances from stressors, emergencies that threaten its adaptive functions, viability or development; social system to build a normal, full life under changing circumstances; society – to face the challenges and crises of public life, making changes and adaptations in support of the basic values of society and institutions; is understood as a system-forming component and a factor that guarantees the ability to maintain and increase the vital parameters and functions of the system at all stages of cyclical development under external and internal influences. It has been proven that a modern indicator of the success of government, governments should be an adequate measurement of the degree of resilience of the country, nation, territory or community, which will indicate the ability to withstand crises and continue to develop.