Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/45030
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorКентеш, Оксана Павлівна-
dc.contributor.authorНемеш, Маріанна Іванівна-
dc.contributor.authorПаламарчук, Ольга Сергіївна-
dc.contributor.authorСавка, Юліанна Михайлівна-
dc.contributor.authorСливка, Ярослава Іванівна-
dc.contributor.authorФекета, Володимир Петрович-
dc.contributor.authorКрічфалушій, Оксана Павлівна-
dc.date.accessioned2022-10-20T06:56:17Z-
dc.date.available2022-10-20T06:56:17Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.issn2306-4145-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/45030-
dc.description.abstractМета роботи – аналіз результатів ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії в осіб із різним вмістом компонентів маси тіла та розробити моделі прогнозування реакції ендотелійзалежної вазодилатації на основі параметрів компонентів маси тіла. Матеріали та методи. Обстежили 31 чоловіка молодого віку, котрих поділили на три групи залежно від вмісту загального жиру в організмі: 16 (51,6 %) осіб – І група, 11 (35,5 %) – ІІ, 4 особи (12,9 %) – ІІІ група. Такі параметри, як індекс маси тіла (ІМТ, кг/м2), відсотковий вміст загального жиру (ВЗЖ, %), вміст вісцерального жиру (ВВЖ, од.) та вміст безжирової маси (ВБМ, %) визначали за допомогою біоімпедансного аналізатора TANITA BC-601. Ендотеліальну регуляцію оцінювали на основі активності судиннорухового розширення плечової артерії до та після оклюзійної проби за допомогою чотириканального реографа РеоКом (ХАІ-МЕДИКА). Результати. На підставі результатів оклюзійної проби розрізняли три типи ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД). У 62,50 % чоловіків І групи визначили нормоергічну реакцію плечової артерії, 31,25 % мали гіперергічну, 6,25 % – гіпоергічну реакцію. У 45,4 % осіб ІІ групи виявили нормоергічний тип післяоклюзійної реакції, у 36,4 % – гіперергічний, у 18,2 % – гіпоергічний тип. У 75 % осіб ІІІ групи встановили гіперергічний тип ЕЗВД, у 25 % – нормоергічний, гіпоергічний тип реакції не виявили. Для з’ясування вазорегулювальної функції ендотелію на основі кореляційно-регресійного аналізу побудували моделі, коефіцієнт детермінації R2 становив 0,277 (ІМТ), 0,126 (ВЗЖ), 0,189 (ВВЖ) та 0,146 (ВБМ). Моделі мали такий вигляд: між ЕЗВД та ІМТ – y = -4,5297 + 0,865x, ВЗЖ – y = 10,7389 + 0,4х; ВВЖ – у = 13,8119 + 1,0041х; ВБМ – y = 52,7904 – 0,4464x. Між ними встановили статистично значущі кореляційні зв’язки від r = +0,335 до r = +0,526. Висновки. Результати показали, що функціональний стан ендотелію та його активність залежать від умісту компонентів маси тіла в організмі.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherЗапорізький медичний журналuk
dc.relation.ispartofseries2021. Т. 23, No 6(129). С. 784-790;-
dc.subjectендотеліальна дисфункціяuk
dc.subjectкомпонентний склад маси тілаuk
dc.subjectендотелійзалежна вазодилатаціяuk
dc.subjectмолодий вікuk
dc.subjectожирінняuk
dc.subjectкореляційно- регресійний аналізuk
dc.titleМоделювання ендотелійзалежної вазодилатації в осіб чоловічої статі молодого віку на основі параметрів компонентів маси тілаuk
dc.title.alternativeSimulation of endothelium-dependent vasodilation in young male persons based on the parameters of body weight componentsuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри фізіології та патофізіології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
06_181-21_Kentesh_et_all.pdf1.11 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.