Соціально-психологічний стан жінок, які стали жертвами насильства в сім'ї

Abstract

Анотація. Актуальність проблеми домашнього насильства зумовлена тим, що насильство над жінкою є однією з найбільш розповсюджених у світі форм порушення прав людини. Щороку майже 70% жінок підда- ються різним формам знущань і принижень, а реакція суспільства на випадки домашнього насильства часто є неадекватною і навіть ворожою. Метою статті є висвітлення феноменології домашнього насильства та екс- периментальне дослідження соціально-психологічного стану жінок, які стали жертвами насильства в сім’ї. У дослідженні були використані такі діагностичні методики, як «Індивідуально-типологічний опитувальник ІТО» та «Тест руки Вагнера (Hand Test)». За результатами проведеного дослідження встановлено, що жінок, які стали жертвами насильства в сім’ї умовно можна поділити на дві групи: «слабкі» та «сильні». Для жінок, віднесених як до першої, так і до другої групи характерний конформний стиль міжособистісної поведінки, який виявляється в невпевненості у собі, надмірній орієнтованості на загальноприйняті норми поведінки. За результатами дослідження також встановлено, що у жінок першої групи наявний внутрішньо особистісний конфлікт і в ситуації насильства у них часто виникають суперечливі почуття ненависті й вини. А в жінок другої групи реакції комунікації і афектації в ситуації насильства набувають більш стенічного характеру. Ре- зультати проведеного дослідження показали необхідність впровадження тренінгів з подолання тривожності та страхів у жінок, які стали жертвами насильства в сім’ї. Ключові слова: домашнє насильство; жінки; соціально-психологічний стан жінок; насильство щодо жі- нок.

Abstract. The urgency of the problem of domestic violence is due to the fact that violence against women is one of the most common forms of human rights violations in the world. Every year, almost 70% of women are subjected to various forms of bullying and humiliation, and society's response to accidents of domestic violence is often inadequate and even hostile. The purpose of the paper is to highlight the phenomenology of domestic violence and to experimentally study the socio-psychological condition of women who have been victims of domestic violence. The study has used such diagnostic techniques as ‘Individual-typological ITQ questionnaire’ and ‘Wagner’s Hand- Test (Hand-Test)’. The study has found that women who have been victims of domestic violence can be divided into two groups: ‘weak’ and ‘strong’. Women of the ‘weak’ type are characterized by high anxiety, hypersensitivity to environmental influences, vulnerability, self-doubt, passivity, inertia in decision-making, pessimism, tendency to self-blame, self-criticism, emotional imbalance, tendency to excessive drama in stress situation. Women of the ‘strong’ type are characterized by extraversion, lability, activity, appeal to the external, objective world of things, a tendency to broad social contacts in the absence of a tendency to introspection. According to the results of the study, it is established that women of both groups have a conformal style of interpersonal behavior, which is manifested in self-doubt, excessive focus on generally accepted norms of behavior. Also, in the first group, women have a very pronounced intrapersonal conflict and, in situations of violence, they often have conflicting feelings of the hatred and the guilt. And, in the second group, the women’s reactions of communication and affectation, in a situation of violence, become more mundane. The results of the study have shown the need for training to overcome anxiety and fear of women who have been victims of domestic violence. Key words: domestic violence; women; socio-psychological condition of women; violence against women.