Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/46948
Назва: | Багатофакторні моделі обдарованості: до проблеми розуміння природи обдарованості |
Автори: | Бартош, Олена Павлівна |
Ключові слова: | інтелектуальні здібності, креативність, модель, мотивація, обдарованість |
Дата публікації: | лют-2022 |
Бібліографічний опис: | Бартош О.П. Багатофакторні моделі обдарованості: до проблеми розуміння природи обдарованості. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. № 80, Т.1. С.16−23. |
Короткий огляд (реферат): | Тенденції розвитку освітніх систем зумовлюють необхідність трансформації змісту освіти. На сучасному етапі науковці активно вивчають традиційні та інноваційні здобутки розвинених країн світу. Статтю присвячено узагальненню концептуальних моделей обдарованості, які набули зна- чення в дослідженнях обдарованості як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. У науковій роз- відці охарактеризовано: трикільцеву модель обдарованості Дж. Рензуллі, згідно з якою обдаро- ваність − це взаємодія між трьома характеристиками: інтелектуальними здібностями, вищими за середні, креативністю та мотивацією до виконання завдання за сприятливих умов навчання; модифіковану модель Д. Фельдх’юсена з такими складниками обдарованості, як: інтелектуальні здібності, вищі за середні, креативність, наполегливість, позитивна «Я − концепція»; модель обдарованості А. Танненбаума, відповідно до якої обдарованість − це взаємодія між п’ятьма харак- теристиками, такими як: загальні та спеціальні здібності, спеціальні характеристики неінтелек- туального характеру, що співвідносяться з конкретною сферою спеціальних здібностей (вольо- вих), стимулююче оточення, що відповідає розвитку цих здібностей (зокрема, родина, школа, друзі тощо), випадкові чинники (опинитися в потрібному місці в потрібний час); теорію множинного інтелекту Г. Гарднера; тріадні моделі обдарованості Р. Стернберг та М. Чіксентміхайї; концеп- туальну модель обдарованості Д. Ейр, яка доводить, що обдарованість – це результат чотирьох складників, виражених у такій моделі: потенціал + сприятливі обставини + підтримка + мотивація = високі досягнення (обдарованість). Виявлено, що загалом обдарованість уявляють як систему, що охоплює такі складники: 1) ядро обдарованості: здібності на рівні, вищому за середній; креа- тивність; спрямованість до певного виду діяльності; 2) чинники, що впливають на рівень прояву (реалізації) основних компонентів ядра обдарованості: спадкові дані, середовище, виховні впливи, досвід виконуваної діяльності, особливості емоційно-вольової сфери, наявність системи ціннос- тей, випадковість. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/46948 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри соціології і соціальної роботи |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Бартош_стаття.pdf | 531.53 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.