Збалансованість імунологічних реакцій на стороннє тіло у дентальній імплантації: зміна парадигми остеоінтеграції до стану динамічного еквілібріуму

Abstract

Мета: Проаналізувати дані щодо феномену остеінтеграції з точки зору балансу імунних реакцій на стороннє тіло та складові концепції динамічного еквілібріуму (Foreign Body Equilibrium) в дентальній імплантації. Методи: Пошук публікацій, асоційованих із метою теоретичного дослідження, проводився у пошуковій системі Google Scholar (https://scholar.google.com/) за ключовими словами «foreign body» та «dental implant». Після проведеного аналізу резюме була сформована вибірка із 9 релевантних статей, які найбільше відповідали поставленій меті — аналізу даних щодо реакції організму людини на дентальний імплантат як стороннє тіло. Категоризацію даних проводили у табличному редакторі Microsoft Excel 2016 (Microsoft Office 2016). Результати: Враховуючи наявність специфічних імунних реакцій організму на встановлений дентальний імплантат, останній як складову системи «імплантат–оточуюча кісткова тканина–організм», доцільніше розглядати не як індиферентний чи інертний елемент, а як елемент імунної взаємодії зі сторони реципієнта. Послідовність патернів запалення, загоєння та віддалених реакцій в периімплантатній ділянці, по суті, є результатом біологічних відповідей організму за участі складових імунної системи. Висновки: Виходячи із обмеженої на сьогодні кількості даних щодо ролі збалансованого стану імунних реакцій реципієнта на дентальний імплантат як чужорідне тіло та сукупності гіпотез, що підлягають подальшій перевірці, можна резюмувати, що: 1) дентальний імплантат провокує виникнення вираженої імунологічної відповіді організму та формування пулу специфічних клітин імунної системи в периімплантатній зоні, наявність котрих була доведена за допомогою відповідних біомаркерів; 2) остеоінтеграція може бути інтерпретована не як доконаний, а динамічний процес підтримки балансу імунних реакцій організму на титанову інфраконструкцію; 3) порушення навіть довготривалого еквілібріуму реакцій реципієнта на чужорідне тіло може призвести до прогресуючої втрати оточуючої кісткової тканини та всієї титанової інтраосальної опори у формі реалізації окремих складових чи цілісного кластерного феномену