Modern educational Technologies in General Secondary Educational Establishments: one-to-one discussion as a pedagogical mode

Abstract

Однією з найелементарніших людських потреб є участь у бесідах. Основні прояви людської організації, такі як виховання дітей, дружба, стосунки та партнерство, мають спільне значення для обговорення. У бесіді - діалозі є щось архетипне (“dia” означає поперек грецькою, “logue” від logos, що означає мова – так би мовити, мова через двох). Епічні бесіди між батьком і сином у стародавніх індуїстських письменах Махабхарата і Пурани є дистиляцією центральних тем передачі знань, тоді як діалоги Платона передбачають пристрасні філософські розмови між двома співрозмовниками. Мета статті – звернути увагу на те, що бесіда – це не просто частина навчання, бесіда – це навчання. Зрозуміло, що метод бесіди один на один займає особливе місце в освіті. Отже, саме шляхом індивідуального знайомства з кожним учнем відбувається більш глибокий рівень навчання, щоб школа визнавала елементарну потребу кожної людини: бути почутим і мати час для обговорення життя та світу з хтось інший. Важливо усвідомлювати важливість обговорень один на один. У деяких взаємодіях розмова може залишатися поверхневою, але в інших розмова розкриватиме проблему або приведе до вирішення. Згодом, у міру того, як стосунки зростуть, за допомогою сильних запитань, активного слухання та повної присутності ви зможете спрямувати учня на вищий рівень думки та буття. Насправді, небагато дарів є більшими за ці: бути присутнім, активно слухати та ставити вагомі запитання. Школа, яка може надати це учневі, стане чудовим місцем для кожного учня, а отже, і для процвітання людства в цілому.