The right to gender identity: the basic principles for understanding and legal enforcement.

Abstract

Мета дослідження полягає у висвітленні та аналізі основних засад розуміння та правового забезпечення гендерної ідентичності як особливого правового феномену. Методологічну основу даного дослідження складає система методів, наукових підходів, прийомів та принципів, котрі були спрямовані для реалізації цілей дослідження. Застосовувались універсальні, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. У статті досліджено, що однією з основних характеристик гендерної ідентичності в науковій літературі визнається засвоєння особистістю гендерних ролей (тобто способів поведінки залежно від позицій людей у статевій диференціації) і розвиток гендерної самосвідомості (тобто усвідомлення своєї схожості й відмінності з представниками своєї статі, на відміну від протилежної). Реалізовуючи право на гендерну ідентичність, може йти мова як про можливість зміни біологічної статті, так і (або) соціальної, що виражається у зміні не лише фізичних даних, але й свідомості людини, її світогляду, соціальної (у деяких випадках – і юридичної) ролі у суспільстві, сім’ї … соціальних манер статі (імені, зовнішності, моделі поведінки тощо). Окрім цього, виходячи з міжнародних документів, можливо виділити загальні принципи, пов’язані з правами людини та гендерною ідентичністю: універсальність; недискримінація; автономія особи; повага до гідності людини незалежно від її сексуальної орієнтації та гендерної ідентифікації. На підставі проведеної наукової розвідки автор прийшов до певних висновків. 1. Гендерна ідентичність передбачає ті чи інші моделі соціальної поведінки особи щодо статевої належності, яка їй природно дана.Тобто передусім мова йде про прийняття чи неприйняття такої природності. Таким чином, гендерна ідентичність демонструє поведінку особи в суспільстві, в основі якої лежить самоідентифікація за її статевою належністю. 2. Право на гендерну ідентичність передбачає можливість особи вчиняти правомірні дії, які слугуватимуть для її самоідентифікації на основі статевої приналежності. Відповідно до цього йдеться про дії юридичного (реалізація відповідних прав та обов’язків) та медичного характеру (можливість зміни (корекції) біологічної статі). Іншими словами, право на гендерну ідентичність означає можливість особи вільно діяти в суспільстві на основі тієї соціальної ролі, з якою вона себе ідентифікує. 3. Незважаючи на рекомендаційний характер міжнародно-правових актів у сфері забезпечення права особи на гендерну ідентичність, міжнародне співтовариство все частіше закликає держави вживати відповідних заходів щодо належного дотримання принципів рівності, недискримінації, автономії особи та поваги до її гідності при реалізації права на гендерну ідентичність та надавати йому належну правову регламентацію.