Мовна особистість та вишукана мовна особистість як ключові поняття теорії лінгвоперсонології

Abstract

У статті розглянуто поняття мовна особистість та елітарна мовна особистість у фокусі нового лінгвістичного напряму – лінгвоперсонології. На основі ідей відомих лінгвістів (А. та Н. Загнітків, В. Карасика, Т. Космеди, О. Сахарової, А. Романченко та ін.) продемонстровано розмаїття наукових концепцій про зміст, рівневу модель та структурно-компонентний склад мовної особистості; висвітлено відомості про формування та становлення цього феномена в колі суміжних гуманітарних дисциплін. Обґрунтовано критерії виокремлення елітарної (вишуканої) мовної особистості з опертям на зразкове мовлення, високий інтелект, лінгвокреативність, морально-етичний образ, комунікативну компетенцію. Сформульовано твердження, що мовна особистість – явище багаторівневе, яке репрезентує колективну свідомість. А вишукана мовна особистість, маючи високий рівень володіння мовленням, може бути ще й зразком для вивчення рідної мови та формування мовленнєвої компетенції представників національної лінгвоспільноти.

The article deals with the notions of language personality and elite language personality within the new linguistic guideline as linguopersonology. On the background of the viewpoints of the famous linguists (A. and N. Zah-nitkiv,V. Karasyka, T. Kosmedi, O. Saharova, A Romanchenko a etc.,) the author described the diversity of scientific concepts on contents , level model and structural – component composition of the language personality, highlighted the formation and development of this phenomenon within the sphere of the related disciplines. The criteria given as to the outlined elite (refined) language personality with reference to the exemplary speech, high intellect, linguocreativity, moral and ethic image and communicative competence. The statement is drawn out that the language personality is multilayered phenomenon presenting the collective consciousness, while the refined language personality standing out for high level of language proficiency may be the pattern to follow for study the native language and development of language competency of the representtatives of national lingocommunity. The selected material was traced through by The methods used in this scientific study are determined by its purpose. These include traditional descriptive with classification technique, methods of analysis and synthesis to represent the author's intentions for classification and presentation of updated theoretical material, the method of induction – to obtain general conclusions based on the principles underlying the proposed classifications, and the method of deduction – for selection of important theoretical postulates and their comprehension, the author's generalizations are offered by means of an interpretive method.