Особливості впливу соціально-гігієнічних факторів на формування стоматологічної захворюваності органів ротової порожнини у жителів низинної зони Закарпаття

Abstract

У даній статті наведенні результати соціально-гігієнічних досліджень із вивчення факторів способу життя населення низинної зони на формування стоматологічної захворюваності. Мета роботи полягала у встановленні зв’язків між показниками стоматологічної захворюваності та умовами праці, побуту, вікової, статевої структури й іншими соціально значимими факторами. Методами дослідження є: анамнестичний (соціально-гігієнічне анкетування); статистично-математичний. Результати дослідження: серед чинників, які найбільш суттєво впливають на виникнення стоматологічної патології відзначаємо надлишкову масу, куріння, надмірне вживання алкоголю, незадовільний психологічний мікроклімат в сім’ї, на роботі, нераціональне харчування, порушений поверхневий сон, часткове безсоння, низький рівень гігієнічної грамотності та націленість на здоровий спосіб життя. Висновки: доцільно запропонувати через обласне управління охорони здоров’я впровадження рекомендацій з оптимізації профілактичних заходів, пропаганди здорового способу життя серед населення області з метою зниження ризику виникнення стоматологічної захворюваності.

Introduction. Dental diseases are among the most common human diseases. Numerous scientific studies have proved their high prevalence, reaching 95-100% of the entire population with a steady tendency to deteriorate dental status. The purpose of the work was to establish correlationship between the indicators of dental morbidity and working conditions, life, age, static structure and other socially significant factors. The research methods were: anamnestic (social-hygienic questionnaires); statistical and mathematical.This article presents the results of social and hygienic research on the study of factors of lifestyle living in the low-lying area on the formation of dental disease. Results: among the factors that most significantly affect the emergence of dental pathology, we note overweight, smoking, excessive alcohol consumption, unsatisfactory psychological microclimate in the family, at work, inappropriate nutrition, disturbed superficial sleep, partial insomnia, low level of hygienic literacy and a healthy lifestyle. Conclusions: it is advisable to propose through the regional healthcare department the implementation of recommendations on optimization of preventive measures, promotion of a healthy lifestyle among the population of the region in order to reduce the risk of dental morbidity.