Особливості клініки, формування та комплексного лікування віддалених проявів посттравматичного стресового ґенезу

Abstract

Дослідження мало лонгитудінальний характер і складалось з двох етапів. Перший етап був реалізований у 2001 – 2002 рр., коли було здійснено клініко-психопатологічне обстеження 305 дітей 9 – 15 років (учнів 3 – 8 класів шести загальноосвітніх шкіл Хустського району Закарпатської області), які перенесли масивний психотравмуючий вплив катастрофічних повеней – однократний, внаслідок повені 1998 р. (98 осіб) та двократний – через повені 1998 та 2001 рр. (207 дітей). Катастрофічність перенесеної події виражалась у затопленні домівок та придомових територій, загибелі домашніх тварин, відсутності зв’язку та своєчасної допомоги з «великої землі», відірваності від світу та виникнення внаслідок цього відчуття покинутості й відчаю. Постраждалі, а також і їх мікросоціальне оточення, спостерігалися у фахівців включно до 2002 року. На цьому етапі частина дітей (136 осіб) отримали своєчасну терапевтичну допомогу, що призвело до поліпшення їх психічного стану.