Залежність антигіпертензивної терапії від поліморфізму гену- ангіотензинперетворюючого ферменту в пацієнтів старших вікових груп з артеріальною гіпертензією

Abstract

В роботі представлені результати обстеження 55 пацієнтів, які впродовж трьох тижнів приймали еналаприл. Усім хворим визначали інсерційно-делеційний поліморфізм гену АПФ з використанням мето­ду полімеразної ланцюгової реакції, до і після лікування проводили загальне клінічне обстеження, ехока­рдіографію, добове моніторування АТ, проби на ендотеліальну дисфункцію (манжеточна проба і проба з нітрогліцерином). У результаті дослідження показано, що еналаприл дає кращий антигіпертензивний ефект при ID та DD генотипі хворих з артеріальною гіпертензією, у яких відзначають кращу вихідну ен­дотелійзалежну вазодилатацію (ЕЗВд) порівняно з II генотипом.

We have included 55 patients on 3 weeks enalapril treatment into this study. All patients underwent determination of insertion-deletion АСЕ gene polymorphism bу polymerase chain reaction (PCR), before and after treatment as well as general physical examination, echocardiography, ambulatory blood pressure (ВР) monitoring, endothelial function test (cuff test and test with nitroglycerin). We found that enalapril has better efficacy in hypertensive patients with ID and DD genotype. Those patients have better endothelium-dependent vasodilatation (EDVD) then patients with ІІ genotype.