Специфіка генези авторського права на окремих українських територіях у міжвоєнний період ХХ ст.

Abstract

Стаття присвячена особливостям законодавчого забезпечення авторського права на землях Східної Галичини, Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття у міжвоєнний період ХХ ст. Обґрунтовується теза про те, що єдиного підходу для регулювання авторського права на цих територіях не існувало, так само, як не було й єдиної системи законодавства у сфері інтелектуальної власності, адже ці землі в той час перебували в правовому полі Польщі, Румунії та Чехословаччини, а ще раніше – Австро-Угорської та Російської імперій. Виявлено, що правова регламентація охорони авторського права у міжвоєнний період формувалося під впливом європейських та національних правових традицій. Встановлено, що румунське законодавство, яке поширювалася та територію Північної Буковини та Бессарабії, ґрунтувалося на консервативних підходах, тож новий закон Румунії (1923 року) опирався на пропрієтарну концепцію та тяжів до австро-угорської нормотворчої практики охорони авторського права. У Закарпатті діяв чехословацький закон про авторське право (1926 року), у якому хоч й були уніфіковані норми авторського права чеської, словацької та закарпатської частин держави, але за основу був взятий австрійський авторський закон 1895 року. Тоді як іншою була ситуація в Східній Галичині, яка увійшла до складу Польщі. Польська влада пішла шляхом розробки якісно нового, досить прогресивного закону у сфері авторського права (1926 року). Втім, у всіх трьох випадках, законодавець опирався на міжнародні стандарти, закріплені у Бернській конвенції про охорону літературної та художньої творчості 1886 року. Виявлено, що позитивними тенденціями регулювання авторського права були поширення конвенційних принципів: подвійної природи авторських прав, презумпції авторства, єдності та винятковості авторського права, взаємності правової охорони прав автора та незмінюваності твору. Зроблено висновок, що законодавство про авторське право в західних регіонах відповідало міжнародній охороні авторських прав та високому рівню правової культури. Це дозволило українській спільноті цих територій значно раніше, ніж на інших українських землях, долучитися до правових цінностей та сформувати повагу до автора і його інтелектуальної праці.

The article is devoted to the characteristics of the legislative provision of copyright law in the lands of Eastern Galicia, Northern Bukovyna, Bessarabia, and Transcarpathia in the interwar period of the 20th century. The thesis is substantiated that there was no single approach to copyright law regulation in these territories, just as there was no single system of legislation in the field of intellectual property because at that time these lands were in the legal field of Poland, Romania, and Czechoslovakia, and even earlier – the Austro-Hungarian and Russian empires. It was revealed that the legal regulation of copyright law protection in the interwar period was formed under the influence of European and national legal traditions. It was established that the Romanian legislation, which extended to the territory of Northern Bukovyna and Bessarabia, was based on conservative approaches, so the new law of Romania (1923) was based on the proprietary concept and gravitated to the Austro-Hungarian law-making practice of copyright law protection. The Czechoslovak copyright law (1926) was in effect in Transcarpathia, which, although the copyright laws of the Czech, Slovak, and Transcarpathi-an parts of the country were unified, was based on the Austrian copyright law of 1895. Whereas the situation in Eastern Galicia, which became part of Poland, was different. The Polish authorities followed the path of developing a qualitatively new, rather progressive law in the field of copyright law (1926). However, in all three cases, the legislator relied on international standards established in the Berne Convention for the Pro-tection of Literary and Artistic Works of 1886.It was found that the positive trends in copyright law regulation were the distribution of conventional principles: the dual nature of copyright, the presumption of authorship, unity, and exclusivity of copyright law, mutual legal protection of the author’s rights, and the immutability of the work.It was concluded that the legislation on copyright law in the western regions corresponded to the interna-tional protection of copyright law and a high level of legal culture. This allowed the Ukrainian community of these territories to join legal values and to form respect for the author and his intellectual work much earlier than in other Ukrainian lands.