COVID-19 під час вагітності: ризики для плода та клінічний випадок гострої внутрішньоутробної інфекції у однієї дитини з двояйцевої двійні

Abstract

Вступ. Перинатальні інфекції відносяться до групи захворювань, діагностика яких пов’яза- на з певними труднощами через відсутню чи малосимптомну клінічну картину у матері та внаслідок можливості виникнення мікст-інфекцій. Крім труднощів у діагностиці, проблема ускладнюється й тим, що більшість цих інфекцій є вірусними, до яких немає специфічної терапії. Нещодавно з’явилися нові ві- руси SARS-Cov-2 і вірус Зіка, але їхня природа, а тим більше патогенна сила при зараженні впродовж вагіт- ності, досі не повністю вивчені. SARS-Cov-2 в першу чергу вражає легені, де він викликає респіраторний дистрес-синдром, проте з’являється все більше доказів того, що він негативно впливає й на інші органи, які також є носіями рецептора ангіотензинперетворюючого ферменту (ACE2), наприклад, на плаценту. Мета дослідження. Дослідити клінічний випадок внутрішньоутробної інфекції неуточненої етіології одного немовляти з дихоріальної, диамніотичної двійні, народженого від матері, що перенесла COVID-19 упродовж вагітності, для вивчення можливих механізмів передачі потенційного патогена від матері до плода. Матеріали та методи. Для опису даного клінічного випадку було використано медичну історію па- цієнта. Проведений збір та аналіз даних шляхом огляду медичних записів, результатів тестів. Здійснений системний огляд літературних джерел. Для порівняння використані стандарти та критерії діагностики, інші клінічні випадки. Конфіденційність пацієнта забезпечена. Результати досліджень. Клінічний випадок, що розглядається у цьому дослідженні, цікавий тим, що наслідки внутрішньоутробної інфекції були виявлені лише у однієї дитини з двійні, тоді як друга дити- на не проявляла ознак внутрішньоутробної інфекції, лабораторні дослідження не виявили жодних пато- логічних змін або індикаторів інфекційного процесу й її медичний стан вважався нормальним. Цей випа- док свідчить про можливість різних реакцій двох дітей на внутрішньоутробну інфекцію, незважаючи на їх спільне походження та генетичну спорідненість. Висновки. При дихоріальній диамніотичній вагітності внутрішньоутробні інфекції можуть впливати вибірково на одного з близнюків. Це може бути пов’язано з тим, що у кожного близнюка є своя плацен- та з власним амніоном або окремою внутрішньою мембраною і хоріоном або зовнішньою мембраною. Хоча підозрюється, що передача вірусу SARS-CoV-2 від матері до плода можлива під час вагітності, роль плаценти в цьому процесі залишається недостатньо дослідженою.

Introduction. Perinatal infections are a group of diseases that are dif􀏐icult to diagnose due to the absence or asymptomatic clinical picture for the mother and the possibility of mixed infections. In addition to the dif􀏐iculties in diagnosis, the problem is complicated by the fact that most of these infections are viral, for which there is no speci􀏐ic therapy. Recently, new viruses such as SARS-Cov-2 and Zika virus have emerged, but their nature, and even more so their pathogenicity in pregnancy, are not yet fully understood. SARS-Cov-2 primarily affects the lungs, where it causes respiratory distress syndrome, but there is growing evidence that it also negatively affects organs carrying the angiotensin-converting enzyme (ACE2) receptor, such as the placenta. The aim of this study has been to investigate a clinical case of intrauterine infection of unspeci􀏐ied etiology in one infant from dichorionic, diamniotic twins born to a mother who had COVID-19 during pregnancy to study possible mechanisms of transmission of a potential pathogen from mother to fetus. Materials and methods. The patient’s medical history was used to describe this clinical case. Data were collected and analyzed by reviewing medical records and test results. A systematic review of the literature was performed. Standards and criteria for diagnosis, other clinical cases were used for comparison. The patient’s con􀏐identiality has been ensured. Results. The clinical case considered in this study is interesting in that the consequences of intrauterine infection were detected only in one child of the twins, while the second child did not show signs of intrauterine infection; no pathological changes nor indicators of the infectious process were found in laboratory tests and its medical condition was considered normal. This case demonstrates the possibility of different reactions of two children to intrauterine infection, despite their common origin and genetic relationship. Conclusions. In dichorionic diamniotic pregnancy, intrauterine infections can selectively affect one of the twins. This may be due to the fact that each twin has its own placenta with its own amnion or separate inner membrane and chorion or outer membrane. Although it is suspected that mother-to-fetal transmission of SARS-CoV-2 is possible during pregnancy, the role of the placenta in this process remains poorly understood.