Із сузір’я "плеядівців": літературно-критична есеїстика Людмили Старицької-Черняхівської початку ХХ століття

Abstract

Висвітлено літературно-критичну діяльність Людмили Старицької-Черняхівської початку ХХ століття. Поряд із Лесею Українкою та Володимиром Самійленком письменниця належить до найвідоміших представників «Плеяди» – угруповання, яке започаткувало добу раннього Модерну, передавши естафету «Молодій Музі» та «Українській Хаті». Поняття критичної есеїстики охоплює ті різновиди прозового мовлення, у яких Л. Старицька-Черняхівська обговорювала літературні й мистецькі питання на перехресті науки й публіцистики в ширшому філософському контексті та у формах вільного роздуму – медитативного аналізу, оцінки й інтерпретації культурних явищ. Критикиня працювала в жанрі рецензії, портрета, огляду, театральної критики, мемуарів. Її статті друкували «Літературно-науковий Вісник», «Киевская Старина» («Україна»), «Рада», «Книгарь» та інші провідні видання. Критичні публікації Л. Старицької-Черняхівської варті уваги з огляду на важливість порушеної в них проблематики, як-от: перспективи розвитку новітнього письменства, мистецькі засоби досягнення естетичного враження тощо. Принципові й водночас доброзичливі, вони висвітлювали тематичне, жанрове й стильове розмаїття літературного життя перших двох десятиліть ХХ віку. Інтерпретуючи мистецькі явища в історичному контексті, авторка прислухалася до особистого читацького враження, яке не раз вивіряла аналітичним розглядом образної системи, поетики психологізму, сюжетобудови, стилістики. В оцінці мистецького твору важливими вважала насамперед критерії естетичні й була переконана, що за манерою письма та способом висловлюватися, будувати сюжет і фразу можна пізнати справжнього митця і вирізнити його з-поміж інших. Із її рецензій, нарисів та спогадів вимальовуються творчі сильветки Ганни Барвінок та Олени Пчілки, І. Франка, Б. Грінченка, А. Кримського, О. Левицького, С. Черкасенка, Любові Яновської, М. Рильського та інших митців. На вивірені оцінки Л. Старицької-Черняхівської покликаються сучасні дослідники драми й театру, творчості Лесі Українки та Михайла Коцюбинського.

The literary and critical activity of Liudmyla Starytska-Cherniakhivska at the beginning of the 20th century is highlighted. Along with Lesya Ukrainka and Volodymyr Samiylenko, the writer belongs to the most famous representatives of “Pleyada” – a group that started the era of national early Modern, handing over the baton to the artistic circles “Moloda Muza” (Young Muse) and “Ukraïns’ka khata” (Ukrainian House). The concept of critical essay writing covers those varieties of prose speech in which L. Starytska-Chernyakhivska discussed literary and artistic issues at the crossroads of science and journalism in a broader philosophical context and in forms of free thinking – meditative analysis, evaluation and interpretation of cultural phenomena. The critic worked in the genre of reviews, portraits, reviews, theater criticism, and memoirs. Her articles were published by “Literaturno-naukovyi visnyk” (“Lit-erary Scientific Herald”), “Kievskaya Staryna” (“Ukraine”), “Rada”, “Knyhar” and other leading publications. Critical publications of L. Starytska-Chernyakhivska are worthy of attention in view of the importance of the issues raised in them, such as: prospects for the development of modern writing, artistic means of achieving an aesthetic impression, etc. Principled and at the same time benevolent, they highlighted the thematic, genre and stylistic diversity of the literary life of the first two decades of the 20th century. Interpreting artistic phenomena in a historical context, the author listened to the reader’s personal impression, which she verified more than once with an analytical examination of the figurative system, the poetics of psychologism, plot structure, and stylistics. In the assessment of a work of art, she considered aesthetic criteria to be important first of all and was convinced that by the manner of writing and the way of expressing oneself, building a plot and a phrase, one can recognize a real artist and distinguish him from others. From her reviews, essays and memories, the creative silhouettes of Hanna Barvinok and Olena Pchilka, I. Franko, B. Hrinchenko, A. Krymskyi, O. Levytskyi, S. Cherkasenko, Lyubov Yanovs’ka, M. Ryls’kyi and other artists emerge. Modern researchers of drama and theater, works of Lesya Ukrainka and Mykhailo Kotsiubynskyi rely on L. Starytska-Chernyakhivs-ka’s verified assessments.