Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/54900
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorОстапець, Юрій Олександрович-
dc.contributor.authorДудінська, Ірина-
dc.date.accessioned2023-11-02T18:42:04Z-
dc.date.available2023-11-02T18:42:04Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationОстапець Ю., Дудінська І. Характеристика електоральних процесів у країнах Європейського Союзу в контексті протистояння «мейнстримних» партій та «партій нової політики» (2020–2022). Політичні інститути та процеси у країнах Центральної і Східної Європи наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть: колективна монографія / за заг. ред.: Юрія Остапця і Маріана Токаря; [авт. колект.: В. Бусленко, Є. Гайданка, І. Дудінська, В. Дудінський, М. Зан, Г. Зеленько, Н. Кічера, А. Ключкович, Н. Кононенко, Ю. Копинець, М. Лендьел, В. Литвин, Н. Ма¬ра¬дик, Н. Нечаєва-Юрійчук, Ю. Остапець, М. Палінчак, В. Петрінко, А. Романюк, Н. Ротар, Д. Стеблак, М. Токар, М. Цір-нер, Г. Шипунов]; Каф. політ. і держупр.; Ужгород. нац. ун-тет. Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2023. С. 395–463uk
dc.identifier.isbnISBN 978-617-596-359-3-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/54900-
dc.description.abstractОхарактеризовано парламентські вибори в країнах Європейського Союзу упродовж 2020–2022 рр. у контексті протистояння «мейнстримних» партій та «партій нової політики». Зазначено про вплив на партійне будівництво у Євросоюзі, починаючи з 2010 р., наступних чинників: 1) економічну кризу 2008–2009 рр.; 2) міграційну кризу 2015–2016 рр.; 3) вихід Великобританії з Європейського Союзу; 4) пандемію короновірусу; 5) російсько-українську війну. Зроблено висновки про зміни, які відбулися у партійних системах країн Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2020–2022 рр.: 1) збільшення фрагментації партійних систем; 2) втрату «мейнстримними» партіями домінуючого статусу у партійних системах, що безпосередньо пов’язано з кризою останніх, яка обумовлена зростаючим відчуженням між політичним класом і виборцями, накопиченням протестного потенціалу, кризою ліво-правої системи «ідеологічних координат» тощо (Франція, Італія, Словенія); 3) жорстку конкуренцію у ході електоральних кампаній «мейнстримних» партій і партій «нової політики» (Португалія, Швеція, Латвія, Данія); 4) зростання рейтингу праворадикальних партій, їх демаргіналізація і подолання ними бар’єру «руконепотискання» («Chega» («Досить!») (Португалія); «Національне об’єднання» (Франція); «Шведські демократи»; «Брати Італії», «Латвія на першому місці, Данська народна партія та інші); 5) персоніфікацію політики, утворення іменних партій, які досить часто мають негативний вплив на функціонування партійної системи і політичний розвиток в цілому (партія «Список Мар’яна Шареца» (Словенія»), партія «Є такий народ» С. Тріфонова (Болгарія) та інші); 6) виникнення мережевих/кіберпартій, які в своїй діяльності опираються на використання сучасних цифрових технологій.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherУжгород: Поліграфцентр «Ліра"uk
dc.subjectЄвропейський Союз, парламентські вибори, політичні партії, партійні системи, мейнстримні партії, партії «нової політики», мережеві / кіберпартії, праворадикальні партії.uk
dc.titleХарактеристика електоральних процесів у країнах Європейського Союзу в контексті протистояння «мейнстримних» партій та «партій нової політики» (2020–2022).uk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeМонографіяuk
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Остапець_Електоральні процеси ЄС_2020-2022.pdf2.32 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.