Кваліфікація окремих порушень конкуренційного законодавства в сфері ціноутворення

Abstract

У статті проаналізовано приклади кваліфікації Антимонопольним комітетом України порушень законодавства про захист економічної конкуренції в частині так званої «паралельної поведінки», що передбачено частиною третьою статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та позицію Верховного Суду при перегляді цієї категорії рішень Антимонопольного комітету. За результатами аналізу, зокрема, виявлено наслідки доповнення цього Закону згаданою частиною третьою статті 6, які на практиці проявились у зниженні стандарту доказування відповідних порушень, що також створює ризики порушень прав та законних інтересів відповідачів у справах, що розслідує Антимонопольний комітет, та позбавляє можливості захистити такі права та інтереси в судах. Автором запропоновано зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції» задля усунення таких ризиків.У статті також розкрито окремі проблеми доказування антиконкурентних узгоджених дій на висококонцентрованих ринках та зроблено пропозиції щодо можливих варіантів запровадження часткового секторального регулювання. Значну увагу автор приділяє розкриттю методології оцінки економічної доданої вартості (EVA). Наукова новизна полягає у застосуванні цього методу EVA Антимонопольним комітетом при формуванні доказів для кваліфікації порушень у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем згідно з пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а саме, встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Окрім цього автор розглядає також доцільність застосування цього методу суб’єктами господарювання, що є відповідачами у справах Антимонопольного комітету, дії яких кваліфіковані за частиною третьою статті 6 Закону, як елементу стратегії захисту у відповідних справах, а також для суб’єктів, які діють на ринках, що є пріоритетними для Антимонопольного комітету та/або перебувають під його постійним моніторингом, для доведення наявності об’єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

The article analyses the examples of qualification of the violations of the legislation on the protection of economic competition regarding so-called “parallel behavior” provided for in part 3 of Article 6 of the Law of Ukraine “On the Protection of Economic Competition” (hereinafter the “Law”) by the Antimonopoly Committee of Ukraine (hereinafter the “AMC”) as well as the position of the Supreme Court when reviewing this category of the AMC’s decisions. The results of the analysis revealed, in particular, the consequences of supplementing this Law with the above-mentioned part 3 of Article 6, which appeared in practice in lowering the standard of proof for relevant violations, which also creates the risk of violation of rights and legitimate interests of defendants in cases investigated by the AMC and deprives them of the opportunity to protect their rights and interests in court. The author proposes the changes to the Law of Ukraine “On the Protection of Economic Competition” to eliminate such risks.The article also reveals specific problems of proving anti-competitive concerted practices in highly concentrated markets and makes suggestions on possible options for introducing partial sectoral regulation. The author devotes much attention to the disclosure of methodology for evaluating the economic value added (EVA). The scientific novelty consists in application of the EVA method by the AMC when collecting evidence for qualification of violations in a form of abuse of monopoly (dominant) position in accordance with paragraph 1 of part 2 of Article 13 of the Law, namely, establishment of such prices or other conditions for the purchase or sale of goods, which could not be established provided the existence of significant competition on the market. The author also considers the feasibility of this method being applied by the entities which are defendants in the cases before the AMC qualified under part 3 of Article 6 of the Law as an element of the defense strategy in relevant cases, as well as for the entities that operate on the markets, which are a priority for the AMC and/or are under constant monitoring, to prove the existence of objective reasons for committing similar actions (inaction) on the product market, which led or may lead to the prevention, elimination or limitation of competition.