Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/56167
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Зан, Михайло Петрович | - |
dc.date.accessioned | 2023-11-28T13:01:47Z | - |
dc.date.available | 2023-11-28T13:01:47Z | - |
dc.date.issued | 2023-11 | - |
dc.identifier.citation | Зан М. Оновлення нормативно-правової бази захисту прав міноритарних етнічних громад як одна з неодмінних умов європейської інтеграції України. Україна – Європейський Союз: Формат розвитку відносин України та країн Центральної Європи у контексті російсько-української війни, гарантій безпеки та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції (м. Ужгород, 20 жовтня 2023 року) / Ю. Остапець (голова редкол.); відповідальні за випуск: М. Зан, В. Гиря. Ужгород: ТОВ «РІК-У», 2023. С. 215–220. | uk |
dc.identifier.isbn | ISBN 978-617-8276-58-4 | - |
dc.identifier.uri | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/56167 | - |
dc.description.abstract | Прийнятий у кінці 2022 року Зaкoн Укpaїни «Пpo нaцioнaльнi меншини (спільноти) Укpaїни» як одна з семи вимог до європейської інтеграції України, зазнав ряд змін і доповнень. Вони були «спровоковані» критичними висновками з боку Венеціанської комісії (червень 2023 року). В той же час зауваження від самих репрезентантів етнічних громад України, зокрема угорців Закарпаття, не були взяті до уваги вітчизняним законодацем. Найбільш суттєві зміни й доповнення стосуються захисту мовних прав етнічних громад України. Вони стосуються використання рідної мови поряд із державною у публічній сфері та на рівні взаємодії з органами місцевого самоврядування у населених пунктах, де компактно проживають представники етнічних меншин. В умовах російсько-української війни закономірно виправданою стала заборона пропаганди й популяризації держави-терориста (держави-агресора). Водночас норма законодавства, що стосується (не)використання російської мови зафіксована досить жорстко. Вона фактично усунута з публічного простору, а репрезентанти російської етнічності в Україні волею-неволею опинилися в статусі заручників ситуації, що породжена російською збройною агресією з 24 лютого 2022 року. Відтак національно-культурні товариства на період дії воєнного стану та шість місяців після його припинення чи скасування тимчасово обмежені в реалізації своїх мовних і культурних прав. На наш погляд, своєрідним ляпсусом дефініцій у доповненому та оновленому Зaкoні Укpaїни «Пpo нaцioнaльнi меншини (спільноти) Укpaїни» є вилучення терміну «традиційно» в ст. 1 з метою інклюзивного підходу всіх етнічних спільнот України та подальше ігнорування цього терміну в ст. 10 та 19. Подібним до цього є використання формулювання «значна частина населення» у ст. 10 (нові положення 11 та 12). Без сумніву, що в подальшому необхідно чітко закріпити мінімальну квоту чисельності представників етнічних меншин на рівні окремих територіальних громад (до прикладу, в Словаччині вона складає 15 %), на яких буде поширюватися право використання рідної мови поряд із державною мовою у публічній сфері та офіційних комунікаціях. Наближаючи до реальної мети свій євроатлантичний вибір, Україна так чи інакше повинна не лише декларувати рівноправний статус усіх етнічних громад у країні, але й виробити механізм забезпечення їх прав і свобод, які повинні бути чітко представлені в «дорожній карті» етнополітичного менеджменту держави. Враховуючи досвід інституційних і діяльнісних векторів етнополітики сусідніх країн Центрально-Східної Європи, можна рекомендаційно зауважити, що Україні в повоєнній перспективі необхідно забезпечити чітку нормативно-правову основу етнонаціональної політики з відповідною Концепцією державної етнонаціональної політики та оптимально відредагованим Законом «Про національні меншини (спільноти) в Україні», мовним, освітньо-культурним, політико-партійним і виборчим законодавством. Із урахуванням результатів повоєнного перепису населення необхідно переглянути методологічно застарілий етнографічний концепт щодо ідентичності карпатських русинів. У контексті словацького етнополітичного досвіду варто підійти до врегулювання «ромського питання». Вітчизняний законодавець має також переглянути норму про доцільність партійно-політичної структуризації етнічних меншин на рівні регіонів України з поліетнічним складом населення. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.publisher | ТОВ «РІК-У» (м. Ужгород) | uk |
dc.relation.ispartofseries | Україна – Європейський Союз;VIII-а Міжнародна науково-практична конференція | - |
dc.subject | Етнополітологія, національні меншини | uk |
dc.subject | Національні меншини, міноритарні етнічні громади, Україна, Європейський Союз, мовні права, росіяни України. | uk |
dc.title | Оновлення нормативно-правової бази захисту прав міноритарних етнічних громад як одна з неодмінних умов європейської інтеграції України | uk |
dc.type | Text | uk |
dc.pubType | Тези до статті | uk |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри політології і державного управління |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Зан М._Оновлення нор.-прав. бази+ЄС_11.2023.pdf | 4.76 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.