Добро і зло в українській фразеології: когнітивно-метафоричні моделі

Abstract

Статтю присвячено дослідженню фразеологізмів у когнітивно-лінгвальному аспекті. Стійкі одиниці репрезентовано як виразники стереотипних мовно-мисленнєвих способів пізнання та вербалізації пізнаного. Дослідження здійснено у руслі теорії концептуальних метафор Дж.Лакоффа: фразеологізми представлено як результати метафоричного переосмислення концептуального референта через концептуальний корелят. Концептуальну метафору вважаємо способом мислення та моделлю механізму творення мовних одиниць, зокрема й фразеологізмів. У статті проаналізовано фразеологізми із загальним значенням добра і зла в аспекті їх когнітивно-метафоричного моделювання. Вважаємо, що аналіз цієї семантичної групи фразеологізмів відображає загальні тенденції концептуально-метафоричного моделювання стійких одиниць, оскільки добро і зло є одвічними аксіологічними орієнтирами, навколо яких відбувається осмисленння дійсності. Встановлено, що використання добра і зла як концептуальних корелятів завжди зумовлене концептуальним референтом із доброю чи поганою характеристикою. Добро та зло як концептуальні референти представлені численними фразеологічними метафоричними моделями. Зокрема, однією з поширених в українській фразеології антагоністичних моделей є Бог (Христос, Мати Божа) - добро, а чорт (нечиста сила, біс, дідько) - зло. Крім того, частотними є концептуально-метафоричні репрезентації добра та зла через частини тіла людини (за конкретною частиною тіла може бути закріплена позитивна чи негативна конотація), окремих тварин (використання усталеної позитивної чи негативної риси поведінки як уособлення добра чи зла), погодних явищ, окремих предметів. Представлення добра чи зла через явища простору чи часу систематичного вияву не має і присутній лише у поодиноких фразеологізмах. Когнітивно-метафоричний метод моделювання фразеологізмів представлено як один із найбільш вдалих способів логізації взаємозв'язку зовнішня форма - семантика фразеологізму.

The article is devoted to the cognitive-linguistic study of idioms. Ukrainaian idioms are represented as stereotypical language and cognitive models. The article presents the analysis of Ukrainian phraseological units in terms of the relationship of lingual and mental factors in the formation of stable units. The study was based on the theory of conceptual metaphors by J. Lakoff: idioms are represented as the results of a metaphorical reinterpretation of a conceptual referent through a conceptual correlate. Conceptual metaphor is considered to be a way of thinking and a model of the language units (idioms) creation. The article analyzes idioms with the general meaning of good and evil in terms of their cognitive-metaphorical modeling. The analysis of this semantic group of idioms represents the general conceptual-metaphorical models of Ukrainian idioms, because good and evil are eternal axiological landmarks. The use of good and evil as target concept / domain is always determined by a source concept / domain with a good or bad features. Good and evil as source concept / domain are represented by numerous conceptual-metaphorical models of Ukrainian idioms. In particular, one of the common models is “God (Christ, Mother of God) = good”, and “the devil = evil’. It is established that source concept / domains of good and evil in Ukrainian idioms are parts of the human body (a specific part of the body can be assigned a positive or negative connotation), animals (use of an established positive or negative trait of behavior as the personification of good or evil), weather phenomena. The representation of good or evil through the phenomena of space or time does not have a systematic manifestation in Ukrainian idioms. The typical conceptual-metaphorical models of the interralations between semantics and form, as well as individual components of the holistic external form of phraseological units have been singled out.