Модель особистості у вітчизняних гуманітарних студіях ХХ-ХХІ ст.: активність, динаміка, синергія

Abstract

У статті простежено концептуальні підходи до окреслення моделі людини у вітчизняних гуманітарних студіях ХХ–ХХІ ст. Теоретичний екскурс здійснюється на основі праць відомих учених: О. Кульчицького, А. Єрмоленка, В. Шинкарука, В. Табачковського, В. Калуги, Н. Хамітова. У дискурсі О. Кульчицького окреслено етнопсихологічні характеристики, власну інтенційність, історичні та соціальні чинники формування особистості. Акцентовано на вадливості персональних виявів кожної людини, її неповторної зовнішності, світогляду, загальноєвропейських витоків психічного розвитку. У працях дослідника виокремлено пріоритетні завдання та методологічні засади філософської антропології, її особливості та місце в новій філософській парадигмі. У полі зору А. Єрмоленка – нова соціокультурна дійсність, розробка проблем моралі, кореляція понять універсальне – індивідуальне в буттєвому циклі людини й спільноти, вияви людської сутності в різних ситуаціях та сферах суспільного життя: від релігійного – до економічного та політичного. Коло питань, яке з'ясовувалось В. Шинкаруком та його послідовниками, оберталося навколо людини як домінанти комплексного вивчення, що в радянські часи не корелювало з офіційною світоглядною та політичною доктриною. Діада людина – світ у науковому дискурсі дослідника виокремлювалась у особливий пласт гуманітарного знання, розкриваючи інноваційне бачення самого предмета філософії – людини з її особливою реальністю, переживанням подієвості в своєму бутті та бутті інших, різноманітних криз, зумовлених власною інтенцією. Модус осмислення В. Калугою понять «ідентичність» та «самоідентничність» особистості розгортається в контексті взаємозв'язків між емпіричною річчю та системою образів, які виникають в уяві під впливом зовнішніх чинників, що, зрештою, сприяє формуванню поліаспектного уявлення про певне явище чи подію.

The article traces the conceptual approaches to delineating the human model in domestic humanities studies of the 20th-21st centuries. The theoretical excursion is based on the works of famous scientists: O. Kulchytsky, A. Yermolenko, V. Shinkaruk, V. Tabachkovsky, V. Kaluga, N. Khamitov. In the discourse of O. Kulchytsky, ethnopsychological characteristics, personal intentionality, historical and social factors of personality formation are outlined. Emphasis is placed on the priority of personal manifestations of each person, his unique appearance, worldview, pan-European origins of mental development. In the researcher's writings, priority tasks and methodological principles of philosophical anthropology, its features and place in the new philosophical paradigm are highlighted. In A. Yermolenko's field of vision is a new socio-cultural reality, the development of moral problems, the correlation of universal-individual concepts in the life cycle of man and community, manifestations of the human essence in various situations and in various spheres of social life: from religious to economic and political. The circle of questions, which was clarified by V. Shinkaruk and his followers, revolved around man as the dominant of complex study, which in Soviet times did not correlate with the official worldview and political doctrine. The man-world dyad in the scientific discourse of the researcher was separated into a special layer of humanitarian knowledge, revealing an innovative vision of the very subject of philosophy – a person with his special reality, experiencing events in his being and the being of others, various crises caused by his own intention. V. Kaluga's method of understanding the concepts of "identity" and "self-identity" of an individual unfolds in the context of relationships between an empirical thing and a system of images that arise in the imagination under the influence of external factors, which ultimately contributes to the formation of a multi-aspect perception of a certain phenomenon or event.