Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/58756
Назва: | Проблема стандартизації та перекладу географічних назв германського походження |
Інші назви: | The problem of standardisation and translation of Geographical Names of Germanic origin |
Автори: | Бадан, А. А. Євсігнєєва, О. Ю. |
Ключові слова: | екзонім, ендонім, першовідкривачі, стандартизація географічних назв, перекладацькі трансформації, toponym, exonym, endonym, discoverers, standardisation of geographical names, difficulties of translation |
Дата публікації: | 2021 |
Видавництво: | Видавничий дім "Гельветика" |
Бібліографічний опис: | Бадан, А. А. Проблема стандартизації та перекладу географічних назв германського походження / А. А. Бадан, О. Ю. Євсігнєєва // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (гол. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2021. – Вип. 16. – C. 162–166. – Бібліогр.: с. 165–166 (8 назв); рез. укр., англ. |
Серія/номер: | Закарпатські філологічні студії; |
Короткий огляд (реферат): | Стаття присвячена проблемі перекладу географічних назв з огляду на аспект їх стандартизації. Топоніміка розташована на перетину трьох наук (лінгвістики, географії та історії). З одного боку, це стимулює пошук відповідей на
всі питання, оскільки фахівці кожної з галузей аналізують безліч аспектів; з іншого – вони діють виключно в межах
своїх компетенцій, через що важко дійти остаточного консенсусу. Основні завдання, яким приділяється увага, стосуються визначення понять «ендонім» та «екзонім», проблеми стандартизації топонімів, перекладацьких труднощів
і, відповідно, їх можливого вирішення. Щодо стандартизації, то у роботі згадується, що цим питанням займається
Група експертів Організації Об’єднаних Націй, котра провела близько 30 засідань, на яких були обговорені нагальні
концепції. На підтримку використання екзонімів окреслюються три причини: історична, мовна і та, що пов’язана
з розташуванням географічних об’єктів у межах декількох держав. Історична причина сягає часів першопроходьців
і полягає в тому, що багато сучасних добре відомих топонімів – продукт колоніального минулого, від якого, незважаючи на всі старання, неможливо миттєво відмовитися. Мовна причина пов’язана з відмінностями у вимові – важко
сприйняти, відтворити та запам’ятати звукову форму, відповідника якої не існує в рідній мові; тому для передачі
іншомовної назви мова перекладу виходить із доступних звуків. Третя причина постає з розташування об’єкта
у межах декількох держав. На основі перелічених причин був створений можливий план дій для покращення перекладацької діяльності. В алгоритмі акцент робиться на уважності перекладача, який має чітко усвідомлювати, що
не всі міста, гори, озера тощо мають єдино можливий і правильний варіант передачі. The article is focused on the problem of translation of geographical names taking into account the standardisation aspect. Toponymy finds itself at the intersection of three sciences (linguistics, geography and history). On the one hand, it boosts the search for answers to all relevant questions because experts in each area analyse a bunch of aspects. On the other hand, they act exclusively within their competences making it difficult to reach a final consensus. The main tasks relate to the definition of the concepts of “endonym” and “exonym”, the problem of standardisation of toponyms, difficulties of translation and their possible solution, respectively. As for standardisation, the article states that this issue is being addressed by the United Nations Group of Experts on Geographical Names, which has held around 30 meetings to discuss up-to-date concepts. There are three reasons in favour of using exonyms: historical, linguistic, and the one related to the location of geographic objects within several states. The historical reason goes back to the time of the discoverers and lies in the fact that many modern well-known toponyms are a product of the colonial past, which, despite all efforts, cannot be instantly abandoned. The linguistic reason is associated with the existing differences in pronunciation, it is difficult to perceive, reproduce and remember a sound form, an equivalent to which does not exist in the native language. Therefore, in order to convey such a word from a foreign language, speakers of a target language can only base their translation on “available” sounds. The third reason arises from the location of the geographical object within several states. Based on the reasons listed, a possible scenario was created to improve the process of translation. In the algorithm the emphasis is on the attentiveness of a translator, who must be acutely aware that not all cities, mountains, lakes, etc. have only one possible and correct transmission option. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/58756 |
ISSN: | 2663-4880 |
Розташовується у зібраннях: | Закарпатські філологічні студії Випуск 16 2021 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
ПРОБЛЕМА СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ.pdf | 452.75 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.