Граматична реалізація мовленнєвого акту звертання

Abstract

Представлена стаття присвячена дослідженню мовленнєвого акту звертання, зокрема його синтаксичним моделям реалізації в мовленні. Спочатку проаналізовано поняття «звертання», що вперше було представлено російським ученим як засіб вираження взаємовідносин між співрозмовниками. Українські лінгвісти наголошують на граматичній та інтонаційній незалежності мовленнєвого акту звертання, якому властива номінативна семантика. Далі звертання диференційовані на непоширені та поширені залежно від повноти семантичного наповнення. Виявлено взаємозв'язок між синтаксичною структурою та ілокутивною метою звертання. Уважаємо, що непоширені звертання реалізують експліцитний зміст, ілокутивна мета полягає у номінуванні адресата. Імпліцитний зміст, AK правило, закладено в поширеному звертанні. Адже ілокутивна мета поширеного звертання полягає не лише у тому, щоб приверти увагу слухача, номінуючи його, але й виразити ставлення мовця до адресата та здійснити певний вплив на останнього.

The present article is devoted to the investigation of compellation speech act that serves as the object of our research. The grammatical peculiarities of compellation speech act realization in English artistic discourse make up the subject of our investigation. At first, the notion “compelation” is analysed. It was introduced into linguistics by the Russian scientist. According to him, compellation is a means of expressing relationships between communicants. Ukrainian linguists focus special attention on grammatical and intonational independence of compellation speech act. Moreover, they emphasize its nominative semantics. After that compellation is divided into two groups: non-extended and extended. Such division of compellation speech act is due to the fullness of its semantic meaning. Besides, our investigations prove the correlation between the syntactic structure and illocutionary aim of compellation speech act. In our opinion, non-extended compellations express explicit meaning and their illocutionary aim consists in nominating the addressee. Implicit meaning is expressed by extended compellations. The illocutionary aim of extended compellation is not only to draw the addressee’s attention by nominating him, but to show the speaker's attitude to the hear and to influence the latter in a certain way.