Соматичні (особистістні) права: понятійно-категоріальні засади

Abstract

В контексті тематики дослідження, автор зупинився на питанні понятійно-категоріального апарату. Зосереджено увагу на питанні категорій «соматичні» та «особистісні» в контексті прав людини. Встановлено, єдиної думки в питанні змісту і термінології таких прав немає. Причому термінологічний аспект бачиться нам не менш важливим, оскільки семантична однозначність в праві – це необхідність, яка дозволяє уникнути протиріч між визначенням терміну та його юридичної сутністю, труднощів при тлумаченні законів. Порушення вимоги однаковості в визначеннях веде до виникнення «термінологічної полісемії». Зазначається, що незважаючи на ряд наукових підходів щодо проблеми існування особистісних прав, на різноманітність думок і кардинально різне розуміння цілей визнання даних прав з боку моралі, етики, релігії, політики, досліджувані в аспекті права і філософії, випливає висновок – ці права, що відрізняються тісним зв’язком з основними правами та фізіологічної сутністю людини, залежністю від прогресу в галузі біомедицини, є породженням сучасного розвитку суспільства, вимагають відповідного механізму юридичного забезпечення і, незаперечно, є великою групою прав людини. Особистісні (соматичні)права потребують визначення гідного місця в системі прав людини і системі вітчизняного і міжнародного права. Автор, вважає за доцільне застосовувати саме термін «соматичні права», а не «особистісні», по-перше, через пояснення небезпеки можливого плюралізму в соціально-гуманітарному знанні й термінологічною схожістю визначення «особистісні» права з «особистими» правами людини та, по-друге, через те, що обґрунтовуючи правову науковість терміну «особистісні» права, основне смислове навантаження полягає саме в слові «особистість»; це права, які мають індивідуальний, «суто особистісний характер».

In the context of the research topic, the author focused on the conceptual and categorical apparatus. The focus is on the issues of «somatic» and «personal» categories in the context of human rights. It is established that there is no consensus on the content and terminology of such rights. Moreover, the terminological aspect seems to us no less important, because semantic unambiguity in law is a necessity that avoids contradictions between the definition of the term and its legal essence, difficulties in interpreting the laws. Violation of the requirement of uniformity in definitions leads to the emergence of «terminological polysemy».It is noted that despite a number of scientific approaches to the problem of personal rights, diversity of opinion and radically different understanding of the purposes of recognition of these rights by morals, ethics, religion, politics, studied in terms of law and philosophy, it follows that these rights are different close connection with fundamental rights and the physiological essence of man, dependence on progress in biomedicine, is the product of modern society, require an appropriate mechanism of legal support and, undoubtedly, is a large group of human rights. Personal (somatic) rights need to determine a worthy place in the human rights system and the system of Ukrainian and international law.The author considers it appropriate to use the term «somatic rights» and not «personal», first, because of the explanation of the danger of possible pluralism in socio-humanitarian knowledge and the terminological similarity of the definition of «personal» rights with «personal» human rights and, according to -second, due to the fact that substantiating the legal scientific nature of the term «personal» rights, the main semantic load is precisely the word «personality»; these are rights that have an individual, «purely personal character.»