Судовий захист прав громадян у контексті процедури прийняття рішення Європейським судом з прав людини

Abstract

У статті проведено аналіз процедури розгляду звернень та прийняття рішень за участі Європейського суду з прав людини. Встановлено, що стан вивчення проблеми інформування українського суспільства щодо ролі Європейського суду з прав людини потребує доопрацювання, головним чином через незнання процесуальних аспектів прийняття рішень у міжнародному судовому органі та недостатню кількість наукових напрацювань з даної тематики. Відтак доведено, що актуальність цієї проблеми підтверджується такою думкою: можливість захистити себе із залученням судових інстанцій, у тому числі наднаціонального суду, та вміти цю можливість втілити – це діаметрально протилежні категорії. Встановлено, що високий авторитет Європейського суду з прав людини був здобутий завдяки забезпеченню однакового та стабільного тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Провідною правовою основою функціонування Європейського суду з прав людини є принцип «верховенства права» у всіх його юридичних проявах. З огляду на специфіку досліджуваної проблеми, ми детально охарактеризували механізм функціонування усіх структурних елементів Європейського суду з прав людини, а саме повноваження та компетенцію одноособового судді, комітетів, палат та Великої Палати. Встановлено, що одноособовий суддя вирішує долю справи лише у контексті її прийнятності, у всіх інших випадках справа передається до комітетів Суду. Перевагою є те, що комітети мають компетенцію розглядати справи, якщо на таку категорію скарг існує традиційна та добре вживана судова практика. Такий підхід до прийняття рішень підтверджується детально розглянутими справами «Явороненко та інші проти України» і «Бренько та інші проти України». Наступним щаблем у Європейському суді з прав людини визнано палати, де відбувається основний масив розгляду справ по суті. На відмінну від комітетів, палати розглядають скарги з більш важкими обставинами справи, проте, все ж, не такими серйозними, щоб їх розглядала Велика Палата. Такий погляд обґрунтований на основі розгляду справ «Берлізев проти України» та «Горяйнова проти України». Велика Палата – третій рівень, на якому здійснюється робота Суду. Сучасні тенденції підтверджують той факт, що до Великої Палати направляються особливо складні справи, які однозначно мають суперечливий та різнобічний характер. Доведено, що така проблематика залишається особливо актуальною для України, передусім через військовий конфлікт з Російською Федерацією. Щоб оголосити світовій спільноті свою правову позицію, Україна змушена регулярно виступати заявницею у Європейському суді з прав людини.

In this article, were analyzed the process of litigation in the European Court of Human Rights. We have found that the problem of informing the public about the role of the court is insufficiently studied and researched. This issue is mainly caused by the fact that the population of Ukraine does not know the real process of litigation in the European Court of Human Rights. We have determined that having the ability to protect your rights in court and being able to do it in an effective way are absolutely different actions. Were established that the high authority of the European Court of Human Rights has been gained by continued compliance with the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. The European Court of Human Rights bases his activity onto according to the principle of the rule of law. Also we have described in detail the mechanism of functioning of all structural elements of the European Court of Human Rights, from single judje to the Grand Chamber. The single judge can only reach a verdict that your petition is unacceptable. Committees have the competence to analyze petitions if there is a traditional and well-used case law on this category of complaints. This approach to decision-making is operated in cases «Yavoronenko and others v. Ukraine» and «Brenko and others v. Ukraine». The next element of the European Court of Human Rights is the chambers. Unlike committees, chambers deal with complaints with more serious circumstances. This approach to decision-making is operated in cases «Berlizev v. Ukraine» and «Goryaynova v. Ukraine». In most cases Grand Chamber reaches a verdict in exceptionally important cases such as disputes between countries. It is proved that such issues remain especially relevant for Ukraine, primarily due to the military conflict with the Russian Federation. In order to declare its legal position to the world community, Ukraine has to make a regular application to the European Court of Human Rights.