Правове виховання як напрям профілактики девіантної поведінки підлітків

Abstract

Пандемія коронавірусу, війна в Україні, сучасна соціальна, економічна, правова та екологічна ситуація в цілому спричинили новий спектр небезпек для дітей та підлітків (втрата відчуття соціальної захищеності, стабільності, зниження можливостей чинити опір негативному впливу середовища в умовах воєнного стану), що, як наслідок, призводить до девіантної поведінки неповнолітніх. З огляду на це, одна з актуальних проблем української держави полягає у впровадженні планомірних та системних профілактичних заходів щодо вирішення проблеми девіантної поведінки підлітків, серед яких важливе місце займає правове виховання. Мета дослідження – проаналізувати правове виховання як напрям профілактики девіантної поведінки підлітків. У статті використано теоретичні (аналіз літературних джерел, опис інформаційних засобів, узагальнення теоретичних положень правового виховання як педагогічної проблеми, системний (дослідження системи профілактики девіантної поведінки)) та емпіричні (аналіз документів, порівняння визначень із проблеми дослідження) методи дослідження. У статті проаналізовано стан проблеми профілактики девіантних форм поведінки у підлітків у контексті концептуальних засад правового виховання та його змісту; встановлено, що успішність профілактичної діяльності залежить від її комплексності, послідовності та своєчасного надання; виявлено, що проведення профілактики на державному рівні передбачає економічні, соціокультурні та правові заходи, а основними напрямами профілактики девіантної поведінки є: робота з сім’єю, створення освітнього середовища, що перешкоджає девіантній поведінці та правове виховання; з’ясовано мету правового виховання підлітків; описано основні шляхи, форми та методи правового виховання.