Комунікативно-прагматична своєрідність контрасту як принципу художнього освоєння дійсності

Abstract

Стаття присвячена проблемі комунікативно-прагматичної своєрідності контрасту як стійкого і постійно відтворюваного принципу організації прозового тексту. На матеріалі праць вітчизняних та іноземних лінгвістів з’ясовано, що контраст як основний принцип літературно-художнього відображення подій стає носієм величезного культурного інформаційного потенціалу. Проаналізовано контраст у межах диктемної побудови тексту та досліджено ремо-домінантну структуру диктем і диктемних груп досліджуваних англомовних художніх прозових текстів.

The article deals with the problem of communicative-pragmatic peculiarity of contrast as a stable and constantly reproducible principle of the organization of a prose text. On the material of the works of domestic and foreign linguists it has been found that contrast as the main principle of literary and artistic reflection of events becomes a bearer of enormous cultural information potential. The contrast has been analyzed in the framework of the dictum construction of the text. The rheme-dominant types of dictum and dictum groups of the studied English-language artistic prose texts have been investigated.