Порівняльний аналіз ефективності сучасних методів активації іригантів у протоколі хемо-механічної обробки системи кореневого каналу (огляд літератури)

Abstract

Розвиток апікального періодонтиту є найпоширенішим ускладненням невдало проведеного ендодонтичного лікування. Очищення системи кореневого каналу є ключовим етапом та основним фактором успішного ендодонтичного протоколу. Неможливість видалення дебрісу з важкодоступних розгалужень системи кореневого каналу, особливо з апі- кальної частини, зумовлює та підвищує ризик розвитку його вторинного інфікування. Вибір оптимального методу активації іригантів залишається актуальним питанням сьогодення. За результатами низки досліджень жодна із окремо взятих технік активації іригантів не дозволяє досягнути ідеальної чистоти в кореневому каналі, але застосування лазерної, сонічної, мультисонічної та ультразвукової активації іригаційного розчину значно підвищує якість очищення та забезпечує пролон- гований антимікробний ефект, шляхом посилення дифузії внутрішньоканальних антисептиків, їх гідролітичної та антибак- теріальної ефективності, що в майбутньому забезпечить максимальну адгезію пломбувальних матеріалів. Це в свою чергу вказує на відсутність уніфікованого протоколу, який би давав стабільну ефективність іригації та пролонговані результати ендодонтичного лікування зубів. Застосування протоколу з комбінованою активацією іригантів залишається актуальною темою середклініцистів та науковців.

Development of apical periodontitis is the most common complication of unsuccessful endodontic treatment. Cleaning the root canal system is a crucial stage and the main factor for a successful endodontic protocol. Inability to remove debris from inaccessible branches of the root canal system, especially from the apical region, leads to and increases the risk of secondary infection. Selection of the optimal method for activating irrigants remains a current issue. According to the results of several studies, none of the individual irrigation activation techniques allows achieving ideal cleanliness in the root canal, but the use of laser, sonic, multisonic, and ultrasonic activation significantly improves the quality of cleaning and provides a prolonged antimicrobial effect by enhancing the diffusion of intracanal antiseptics, their hydrolytic and antibacterial effectiveness, which will eventually ensure maximum adhesion of filling materials. This, in turn, indicates the absence of a unified protocol that would provide stable irrigation efficiency and long-term results in endodontic treatment. The use of a protocol with combined activation of irrigants remains an open question among clinicians and scientists.