Біоюриспруденція – фундаментальна частина сучасного загальнотеоретичного правознавства

Abstract

Вказується, на сьогоднішній день, звернення до проблеми зміцнення і підтримки громадського здоров’я в контексті глобальної та соціальної біоетики зумовлено актуальною необхідністю, оскільки феномен громадського здоров’я виступає як їх природне втілення та прояв. Сучасні наукові дослідження та інноваційні технології в сфері біомедицини вимагають інтенсивного етичного регулювання з метою збереження здоров’я людини і його життя. Гуманістичне забезпечення клінічної медицини, інноваційно-прикладних наукових досліджень в галузі біомедицини та формування професійних компетенцій фахівців пов’язано як з науково-технічними і технологічними досягненнями в сфері біомедицини, так і зі стійкою тенденцією їх гуманізації та соціалізації, що і вимагає звернення до феноменів глобальної та соціальної біоетики, розробки системи етичних регулятивів біомедичної практики Встановлено, біоюриспруденція – фундаментальна частина сучасного загальнотеоретичного правознавства. Біоюриспруденція як галузь правової наука повинна вивчати комплекс правових, медичних, етичних та психологічних складових соматичних прав людини, тобто всіх юридичних питань, які виникають у результаті реалізації особою права на розпорядження власним тілом. Саме біоюріспруденція займається теоретичними проблемами у галузі права щодо реалізації соматичних прав людини (життя людини в цілому, в свою чергу є об’єктом багатьох неюридичних наук). Біоюріспруденцію слід розглядати як комплексне, міждисциплінарне науково-правове утворення, що сформувалося на стику біоетики, біоправа та біомедицини. При цьому, вважаємо, розвиток біоюриспруденції як сучасного напрямку правової науки сприятиме підвищенню культури нормотворчої діяльності, розробці та прийняттю нових ефективних нормативно-правових актів що б враховували правові, медичні, етичні та психологічні складові реалізації соматичних прав людини.

It is indicated that today, addressing the problem of strengthening and maintaining public health in the context of global and social bioethics is due to an urgent need, since the phenomenon of public health acts as their natural embodiment and manifestation. Modern scientific research and innovative technologies in the field of biomedicine require intensive ethical regulation in order to preserve human health and life. Humanistic provision of clinical medicine, innovative and applied scientific research in the field of biomedicine and the formation of professional competences of specialists is connected both with scientific, technical and technological achievements in the field of biomedicine, and with a steady trend of their humanization and socialization, which requires addressing the phenomena of global and social bioethics, development of a system of ethical regulations of biomedical practiceIt has been established that biojurisprudence is a fundamental part of modern general theoretical jurisprudence. Biojurisprudence as a branch of legal science should study the complex of legal, medical, ethical and psychological components of human somatic rights, that is, all legal issues that arise as a result of a person’s exercise of the right to dispose of his own body. It is biojurisprudence that deals with theoretical problems in the field of law regarding the realization of human somatic rights (human life as a whole, in turn, is the object of many non-legal sciences). Biojurisprudence should be considered as a complex, interdisciplinary scientific and legal formation, formed at the junction of bioethics, biolaw and biomedicine. At the same time, we believe that the development of biojurisprudence as a modern direction of legal science will contribute to the improvement of the culture of rule-making activity, the development and adoption of new effective normative legal acts that would take into account the legal, medical, ethical and psychological components of the realization of somatic human rights.