Специфіка перекладу науково-технічних текстів та особливості їх сприйняття

Abstract

У статті розглядається специфіка перекладу науково-технічних текстів та особливості їх сприйняття. Відомо, що науковий стиль характеризується логічністю побудови речень, інформативною насиченістю, об’єктивністю під час викладу матеріалу та прихованою емоційністю. Для того щоб грамотно здійснити переклад науково-технічного тексту, необхідно враховувати основні особливості наукового стилю загалом, труднощі під час перекладу, із застосуванням адаптивної стратегії. Технічний переклад тексту несе в собі низку вимог і особливостей, які перекладач повинен виявити та надати у вигляді доступної інформації. Для технічного перекладача мовні знання представлено переважно термінами та спеціальною лексикою. Найбільш типовою лексичною ознакою є насиченість спеціальними термінами, термінологічними словосполученнями. Вбираючи в себе різні теоретичні моделі, теорія перекладознавства водночас гнучко реагує на запити часу, останнім з яких стала необхідність у вирішенні актуальної проблеми сутності перекладу. Отже, було проаналізовано відповідні мовні моделі, що представляють стосунок мови до знань і досвіду, які розкривають механізми формування, зберігання та передачі знань. З метою опису моделі технічного перекладу було виділено системи та структури представлення знань технічного перекладача. Як система – розглядається пам’ять, яка виступає загальним резервуаром для зберігання найбільш істотної та комунікативно важливої інформації для перекладача в його професійній діяльності. Крім пам’яті як підсистеми, що служить для накопичення знань вербального характеру, розглядається ментальний лексикон або індивідуальний тезаурус перекладача. Як основний класифікатор термінологічних одиниць виступають певні денотативні складники, що вказують на окремо взятий аспект розглянутого технічного явища. Визначено, що активний розвиток психології супроводжує динаміку розвитку не тільки лінгвістики, але й психолінгвістики, надаючи нові підстави для аналізу розумових механізмів перекладача. У процесі перекладу сприйняття текстів виступає основною інстанцією переробки інформації та знань перекладача, що накопичуються в процесі його професійної діяльності.

The development of scientific and technological progress has led to increase the requirements for professional scientific and technical translation indicating the need to find new approaches for its study. At the same time, the active development of psychology has determined the dynamics of development not only linguistics, but also psycholinguistics. It provides new grounds for the analysis of mental mechanisms of a translator. It is well known that the scientific style is characterized by the logic of sentence construction, informative saturation, objectivity in presenting material and hidden emotionality. In order to translate the scientific and technical texts, it is necessary to take into account the main features of the scientific style. Technical text translation has a number of requirements and features that the translator must identify and provide in the form of available information. Linguistic knowledge is represented mainly by terms and special vocabulary for the technical translator. In addition, embracing various theoretical models, translation theory responds to the demands of time. There was the need to solve the urgent problem of the essence of translation. Thus, appropriate language models have been analyzed to represent the relation of language to knowledge and experience, which reveal the mechanisms of formation, storage and transfer of knowledge. To describe the technical translation model, the systems and structures for representing the technical translator have been identified. As a system, memory is considered to be a common reservoir for storing the most essential and communicatively important information for the translator in his professional activities. The mental vocabulary or an individual translator’s thesaurus is considered as a subsystem for the accumulation of verbal knowledge. The perception of texts serves as the primary authority for the processing of information and knowledge of the translator, which is accumulated in the course of his professional activities. Thus, psycholinguistics is focused on the study of mental interpreter’s operations (including the perception process), which determine understanding, the choice of linguistic means and their application in generating the translation text.