Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60733
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСвириденко, О. М.-
dc.date.accessioned2024-04-05T15:25:20Z-
dc.date.available2024-04-05T15:25:20Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationСвириденко, О. М. Міфологема імені та її функції у структурі міфосвіту Е.Т.А. Гофмана й О. Стороженка / О. М. Свириденко // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), А. І. Девіцька, М. Т. Вереш та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2020. – Т. 2, вип. 14. – С. 186–190. – Бібліогр.: с. 190 (3 назви); рез. укр., англ.uk
dc.identifier.issn2663-4880-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60733-
dc.description.abstractУ статті проаналізовано творчий доробок українського романтика О. Стороженка у діалозі з прозовою спадщиною німецького романтика Е.Т.А. Гофмана. Основна увага звертається на дослідження функцій художньої антропоніміки, представленої у прозовій спадщині цих романтиків. Досліджено місце міфологеми імені в структурі міфосвіту обох митців. Зазначається, що в добу романтизму ім’я перетворювалося на межову категорію, оскільки ставало точкою перетину зовнішнього і внутрішнього світів, специфічно відбивало сутність людської натури. Йдеться про те, що роман Гофмана «Життєва філософія кота Мура» багатий на антропоніміку міфологічного походження. Утім, використовуючи уламки давніх міфів, автор, як і більшість романтиків, переосмислює їх і використовує для творення оригінального авторського міфу. Привертає увагу той факт, що Гофман, звертаючись до антропоніміки міфологічного походження, добирає імена для своїх персонажів за принципом парадоксу. Для українського романтика О. Стороженка міфологема імені також стає однією з провідних у процесі кодування національного історичного простору. У прозі О. Стороженка антропоніми виступають насамперед засобом ідентифікації українського етносу, що пов’язується із прагненням романтика художньо зафіксувати образ своєї нації. Демонструючи зацікавленість розмаїтими проявами національного «я», О. Стороженко звертав увагу на проблему надання українцями імен, прізвищ (прізвиськ). При цьому романтик розглядав антропоніми як матеріал для студіювання національної ментальності. Українці, як зауважував О. Стороженко, давали прізвиська не лише з огляду на окремі вчинки людини, але й за принципом відповідності до характеру. Ці ж таки принципи надання прізвищ використовує Стороженко-письменник. Тож антропоніми, розростаючись до рівня міфологем, стають елементами авторського міфу про Україну, основна властивість якого – історіософічність. Доведено, що антропонімічні одиниці у творах романтиків служать засобами розкриття ідейного задуму й естетичних настанов авторів.uk
dc.description.abstractIn this article the author analyzes the creative achievement of Ukrainian novelist O. Storozhenko according to the dialogue with a prose heritage of a German novelist E.Th.A. Hoffmann. The author pays attention to the investigations of the functions of the character’s names, which introduced in the prose legacy of these novelists. The place of the name’s myth in the world of art of both writer was researched by the scientists. The author mentions that during the Romantic period the name turned into a border category since it became a point where interior and exterior worlds met, that is why the name reflected the human nature in a specific way. In the article, the author shows that Hoffmann’s novel “The Life and Opinions of the Tomcat Murr” is rich in the anthroponyms of mythic origin. However, while using the remains of ancient myth, the writer, as well as the majority of the romanticists, interprets them and uses to create the original author’s myth. It is interesting, that Hoffmann choses the names following the paradox principle at the same time using the anthroponyms of mythic origin. Mythologema of the name became one of the leading factors for Ukrainian romanticist O. Storozhenko while coding the national historic space. In O. Storozhenko’s prose, anthroponyms serve as a means of Ukrainian ethnos identification, which is connected with the romanticist’s intention to embody his nation’s image in an artistic way. O. Storozhenko emphasized the issue of giving the Ukrainians first names, surnames (nicknames) process. This way he demonstrated his interest in the various ways national identity can be revealed. The romanticist considered anthroponyms the material for the national mentality studies. According to O. Storozhenko, the Ukrainians created nicknames not only due to a person’s actions, but also guided by the character traits. All these name giving principles are used by Storozhenko himself as a writer. We can summarize that while the anthroponyms develop into mythologems, they become the part of the author’s myth about Ukraine, whose main characteristic is historiosophism. It is proved that the names of the literary characters in the works of the novelists are the means of discovering the ideological and aesthetic guidelines of the authors.uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherВидавничий дім "Гельветика"uk
dc.relation.ispartofseriesЗакарпатські філологічні студії;-
dc.subjectромантизмuk
dc.subjectхудожня антропонімікаuk
dc.subjectміфологема іменіuk
dc.subjectRomanticismuk
dc.subjectart anthroponimicsuk
dc.subjectmyth nameuk
dc.titleМіфологема імені та її функції у структурі міфосвіту Е.Т.А. Гофмана й О. Стороженкаuk
dc.title.alternativeName miphology and its function in the structure of E.T.A. Hoffman’s and O. Storozhenko’s mythic worlduk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Розташовується у зібраннях:Закарпатські філологічні студії Випуск 14 Том 2 2020

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
МІФОЛОГЕМА ІМЕНІ ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ У СТРУКТУРІ МІФОСВІТУ.pdf341.72 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.