Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61018
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТруба, Г. М.-
dc.date.accessioned2024-04-16T06:40:00Z-
dc.date.available2024-04-16T06:40:00Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.citationТруба, Г. М. Освітянський дискурс: віхи розвитку й дослідження / Г. М. Труба // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2021. – Т. 1, вип. 20. – С. 116–119. – Бібліогр.: с. 119 (19 назв); рез. англ., укр. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/20/part_1/22.pdfuk
dc.identifier.issn2663-4899-
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61018-
dc.description.abstractАктуальність дослідження освітянського дискурсу і його базових категорій полягає в більш докладному дослідженні такої затребуваної теми сьогодні. Попри розвиток і дослідження дискурсів, науковий і освітянські дискурси залишилися осторонь основних досліджень. З іншого боку, популяризація освітніх програм і популяризація освіти спричинили, у свою чергу, випрацювання нових освітянських традицій. Метою статті є більш глибоке дослідження освітянського дискурсу. Об’єктом дослідження є вивчення базових категорій освітянського дискурсу, а предметом дослідження – докладне висвітлення особливостей категорії аргументативності освітянського дискурсу. На відміну від наукового дискурсу, у межах лінгвоперсонологічної скерованості дослідження визначаємо його як особливий тип інституційного спілкування, соціокультурний і когнітивно-комунікативний феномен, у центрі якого перебуває дискурсивна діяльність представників наукової громадськості, що забезпечує втілення їхніх інтенцій і досягнення перлокутивного ефекту з метою передачі фахових знань і для інтелектуального й емоційного впливу на адресанта/адресантів. Якщо порівняти освітянський дискурс із науковим, то можна зазначити такі ознаки, як статусно некваліфіковані учасники (у науковому дискурсі – статусно кваліфіковані учасники), нелокалізований хронотоп (у науковому дискурсі – чітко локалізований хронотоп), визначена в межах певного соціального інституту мета (спільне з науковим дискурсом), ритуально зафіксовані цінності (ці цінності відчутно різняться з науковим дискурсом), інтенційно закріплені стратегії (ці стратегії питомо різняться із класичним науковим дискурсом і продиктовані форматом нових платформ освіти), необмежена номенклатура жанрів (під впливом сучасних освітніх платформ формуються нові жанри чи форматуються старі), зумовлений арсенал прецедентних феноменів (цей арсенал відчутно різниться від класичного).uk
dc.description.abstractThe relevance of the study of teachers’ discourse and its basic categories lies in a more detailed study of such a popular topic today. Despite the development and study of discourses, scientific and teachers’ discourses have remained aloof from basic research. On the other hand, the popularization of educational programs and the popularization of education, which, in turn, led to the development of new educational traditions. The aim of the article is a deeper study of teachers’ discourse. The object of the study is the study of the basic categories of teachers’ discourse, and the subject of the study – a detailed coverage of the features of the category of argumentative discourse of education. In contrast to the scientific discourse within the linguo-personal orientation of our study, we define it as a special type of institutional communication, sociocultural and cognitive-communicative phenomenon, at the center of which is the discursive activity of the scientific community. and for intellectual and emotional impact on the addressee (s). If we compare educational discourse with teachers’, we can note the following features as status-unqualified participants (in teachers’ discourse – status-qualified participants), non-localized chronotope (in teachers’ discourse – clearly localized chronotope), defined within a particular social institution goal (together with teachers’ ), ritually fixed values (these values are markedly different from scientific discourse), intentionally fixed strategies (these strategies are specifically different from classical scientific discourse and dictated by the format of new educational platforms), unlimited nomenclature of genres (influenced by modern educational arsenals). (This arsenal is significantly different from the classic ones).uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherВидавничий дім "Гельветика"uk
dc.relation.ispartofseriesЗакарпатські філологічні студії;-
dc.subjectдискурсuk
dc.subjectосвітній дискурсuk
dc.subjectосвітянський дискурсuk
dc.subjectdiscourseuk
dc.subjectteachers’ discourseuk
dc.subjecteducational discourseuk
dc.titleОсвітянський дискурс: віхи розвитку й дослідженняuk
dc.title.alternativeTeachers’ discourse: milestones of development and researchuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Розташовується у зібраннях:Закарпатські філологічні студії Випуск 20 Том 1 2021

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ОСВІТЯНСЬКИЙ ДИСКУРСВІХИ РОЗВИТКУ Й ДОСЛІДЖЕННЯ.pdf397.92 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.